pozor Фальшиві друзі перекладача (з фр. faux amis) – це міжмовні омоніми (від дав.-гр. ὁμός – «однаковий» + ὄνομα – «ім’я»), тобто слова або вирази з різних мов, щo мають однакове звучання або написання, проте різне значення в різних мовах. Чомусь гадають, наче «фальшиві друзі перекладача» ускладнюють вивчення мови і перекладання, тоді як  з власного багаторічного досвіду викладання німецької мови можу сказати таке: міжмовні омоніми роблять вивчення мови цікавим, вибагливим, сповненим пригод і, підкріплені наочними прикладами та кумедними бувальщинами, легко і міцно запам’ятовуються. Ще й сьогодні пригадую здивовані очі дівчинки-німкені, яка в рамках шкільного обміну жила в моїй сім’ї, коли я запропонувала їй попити компоту: «Magst du Kompott trinken?» Тоді й відклалося, що німці компот не п’ють, а їдять:

Kompott

das Kompott – консервовані фрукти; фрукти у власному соці

Міжмовна омонімія

Міжмовна омонімія – всеохопне явище, яке можемо спостерігати як на прикладі споріднених, так і неспоріднених мов. У наведеному прикладі маємо справу з омофо́нами (грец. ὁμός – «однаковий» + φωνή – «звук») – словами, що вимовляються однаково, але мають не лише різне значення, а й написання, адже мови послуговуються різними шрифтами.

Порівнюючи ті чи інші мови, можна укласти цілі таблиці міжмовних омонімів. Міжмовна омонімія/омофонія на рівні споріднених мов виникає наслідок різних семантичних процесів – наприклад, розвитку різних значень (часто – антонімічних) стосовно прамови (як от гіпотетичних прагерманської чи праслов’янської): англійське gift, що означає «дар» і німецьке Gift – «отрута», чи gifted – «обдарований» і giftig – «отруйний» – від прагерм. giftiz – «давання», «щось дане». Або похідні від праслов’янського vonь, які в окремих східнослов’янських мовах означають «сморід», «смердіти», а у західнослов’янських мають нейтральне значення – «запах», «пахнути» (voňavka – у чеській і словацькій навіть означає «парфуми»). І навпаки: нейтральне у нас «запах», в цих мовах має значення «неприємний запах» (zápach).

У неспоріднених мовах часто маємо справу з омонімією на основі збігів, прикладів яких  (переважно обсценного змісту) чимало в інтернеті. Ось бодай кілька: subasta blica (іспанською «публічний аукціон»), сurva proibita (італійською «поворот заборонений»), mama suka (індонезійською «мама любить») чи durak (турецькою «зупинити», «зупинка»). А ось κακό χόύι («како хуй» – грецькою «погана звичка») завдячую своїй кумі і неперевершеній знавчині старо- і новогрецької Мар’яні Мокрівській.

фальшиві друзі мандрівника

В короткій статті годі комплексно охопити і проілюструвати феномен міжмовної омонімії, тож поділюся власним досвідом контактування з омонімами на прикладі кількох європейських мов.

Насамперед зауваження до терміну «фальшиві друзі перекладача»: на мою думку, придатнішим було б позначення «фальшиві друзі мандрівника», адже перекладач – це людина, яка досконало володіє мовою і добре ознайомлена з міжмовною омонімією. Хоча саме в усному перекладі трапляються ситуації, коли через втому і/або зниження концентрації можна припуститися помилки: сама була свідком, коли перекладач патетичним тоном перекладав вчене звання доповідача на конференції академік не як Akademiemitglied, а як Akademiker, яке в німецькій мові вживається на позначення людини з вищою освітою.

Міжмовні омоніми часто вводять в оману саме мандрівників, які майже не знають або погано знають мову. Неодноразово доводилося чути від німецькомовних туристів про їхнє розчарування, коли вони замовляли в українських рестораціях котлету і, ковтаючи слинку, очікували приблизно таку страву:                                    

 

das Kotelett

das Kotelett

… а отримували щоінше, в чому хліба було більше, аніж м’яса:

 

die Bulette

die Bulette

А от українських туристів, які прогулюються віденським Ринком Ласунів (Naschmarkt), дивують вигуки продавців і припрошування купувати schöne Kaki (гарні каки). Виявляється, це смачнюща хурма.

Kaki

Kaki

На межі близькоспоріднених мов

Ще більше підступів ховають у собі чеська та словацька мови – такі близькі до української, що носії обох мов можуть не тільки порозумітися, розмовляючи кожен своєю рідною, але й сміятися і переповідати потім курйози цього спілкування знайомим. Колись і мені довелося мешкати зі словаками і потрапляти в кумедні ситуації: заходжу якось на кухню, а там моя сусідка готує обід – Але ж гарно пахне! – прихвалюю українською, а вона ображається: «Môj zupa vonia!» і пропонує мені доброго … черствого хліба: «Taký dobrý čerstvý chlieb!» (čerstvý у чеській і словацькій мовах означає «свіжий»). Оскільки похідні від цього слова мандрівник зустрічає чи не відразу після перетину кордону – у назвах крамниць (čerstvé potraviny – «свіжі продукти») чи кіосків (občerstvení (чеською)/občerstvenie (словацькою)), то, замовляючи салат із čerstvých okurek, за логікою сподівається не отримати на тарілці недопалків (okurky – чеською «огірки»).

okurky

okurky

Антонімічність начебто знайомого значення розкривається в контексті ситуації: на те, що оvocný sirup не овочевий, а фруктовий сироп, вказують намальовані на етикетці фрукти, а означення dámské a pánské (жіночі і чоловічі) до слова kalhoty спонукає засумніватися у тотожності його значення з колготками (справді, kalhoty чеською означають «штани»).

Інші два часто згадувані слова у чеській мові мають нейтральне значення, а їхні омофони в українській – пейоративне: bydlo – «побут», «добробут» і barák – «будинок».

Поряд з омофонами зустрічаємо й омографи (від дав.-гр. ὁμός — «однаковий» + γράφω — «пишу»)  слова, які однаково пишуться, але неоднаково читаються. Особливо цікава, хоча й рідкісна, міжмовна омографія, коли мови послуговуються різними шрифтами: от скажіть, які асоціації виникають у вас, коли ви бачите це слово:

BIPA

 Якщо Ви носій української, цей мовний знак у Вас асоціюється з жіночим ім’ям. Проте спробуйте показати цю комбінацію літер Вашим австрійським друзям чи знайомим, як у них виникне асоціація із косметичною мережею (ВІРА як акронім – скорочення перших складів словосполучення Billige Parfümerie – «Дешева парфюмерія»)

 

Billige Parfümerie

Billige Parfümerie

А ось і кумедний випадок з життя: поспішаючи в дощову погоду на уродини до родички, я заховала подарунок в торбинку цієї косметичної мережі. Яким же було моє здивування, коли родичка, ледь кинувши погляд на гарно запакований подарунок, вихопила з моїх рук пластикову торбинку, дякуючи і примовляючи «Як приємо, що Ти таке придумала – торбинка з моїм ім’ям!» Аж тоді зрозуміла – торбинку з написом ВІРА вона потрактувала  за особливий вияв уваги.

Міжмовна омографія добре ілюструє природу мовних знаків, на яку вказував славетний мовознавець Фердінан де Сосюр – їхню арбітрарність, тобто випадковість поєднання форми знака і його значення.

Особливо на міжмовну омонімію доцільно звертати увагу в рекламі і сфері бізнесу, адже назви товарних марок в інших мовах можуть мати інше, не завжди нейтральне, значення (наприклад, мінеральна вода Blue water). Що робити в такому разі? Модифікувати назву – як бачимо на прикладі марки Mitsubishi Montero в іспаномовних країнах (замість Mitsubishi Pajero, оскільки pajero в іспанській є вульгарним лайливим словом).

Натомість вивіски фірм, чиї недалекоглядні власники не потрудилися перевірити етимологію свого прізвища, часто викликають усмішку в носіїв інших мов: як Вам «Агенція нерухомості ХАЛУПА»?

chalupa

Агенція нерухомості ХАЛУПА

В інших ситуаціях прізвище власника, навпаки, як на замовлення підходить до типу діяльності фірми – «Слюсарня КРУТІШ»:

Schlosserei_Krutisch

Слюсарня КРУТІШ

Міжмовна омонімія імен

Ще один аспект міжмовної омонімії – це імена і варіанти імен, які в іншій мові мають переносне негативне значення. Із цим явищем я зіштовхнулася ще в дошкільному віці і була здивована, як бабуся може кликати свого внука льохою (Льоха – від Альоша). Пізніше один німець зі здивуванням запитував, чому українці, з якими йому доводилося знайомитися, придушували сміх, почувши його бадьоре «Привіт, я – Альфонс!» Дізнавшись, що альфонсами в нас називають чоловіків, які живуть коштом жінок, він виробив варіант свого імені для української мовної реальності: «Привіт, я – Альфі!» Зі сфери жіночих німецькомовних імен мені і моїм колегам свого часу довелося звикати до імені австрійської лекторки Sissy/Сісі (варіант від Елізабет). Названа на честь принцеси Сісі, дружини Франца Йосифа, вона розповіла нам лише згодом, що в CША представляється як Бетті, оскільки sissy в англійській володіє пейоративними значеннями (слабак, боягуз, мямля, гомик). Довелося розповісти їй, що і в нас у багатьох її ім’я може викликати певні еротичні асоціації.

Українські імена також можуть мати в інших мовах омофони: Таня (пор. польське tania – дешева) чи Галина (вимовлене або транслітероване на російський лад як Galina італійцями й іспанцями сприймається за курку (gallina)). Тож чому не позбутися комплексу меншовартості, яким страждають багато наших земляків і землячок (от навіть зараз переді мною лежить журнал-додаток однієї з львівських газет, а в ньому у мейлі ім’я журналістки – Galina…) і транслітерувати й вимовляти своє ім’я, опираючись на українську фонетику – Halyna?

Непорозуміння й пікантні ситуації можуть виникнути і через західну традицію невідмінювання слов’янських прізвищ. Так, одну поважну українську професорку організатори конференції вирішили поселити з американською колегою на прізвище Уліцька (Ulizka), яка виявилася чоловіком…

Читайте статтю на схожу тематику від Оксани Гаврилів: Ґерманізми у львівському урбанолекті

насамкінець

Ну от, описавши (а вам, шановні читачі й читачки, – прочитавши) стільки, надіюся, цікавих і кумедних випадків міжмовної омонімії, так і хочеться наприкінці вигукнути: Гух! А чи відомий вам німецький відповідник цього вигуку? – HUI! Вимовлений з придихом, він за звучанням наближається до слова, що в нас пишеться на парканах (пригадую, як ніяковіла, почувши його вперше на віденському дитячому майданчику від мами, яка розгойдувала свого малюка і після кожного здіймання гойдалки вигукувала HUI!). В українській мові подібність тільки на рівні звучання (омофонія), а от поляки і словаки із зачудуванням сприймають також візуалізацію цього вигуку на рекламах австрійського оператора мобільного зв’язку.

hui

   Автор статті – Оксана Гаврилів, викладач, дослідник пейоративної лексики