




Однією з найбільш очікуваних, обговорюваних і неоднозначних подій останнього часу є затвердження нової редакції українського правопису. Висловилися і фахівці і звичайні користувачі, та одностайності не нема. Для одних це значна подія, інші кажуть, що зміни несерйозні, ще інші – що вони зайві і не відображають сучасного стану мови. Як би там не було, а нова редакція правопису набула чинності і важлива вона не лише для абітурієнтів ВНЗ, які здають ЗНО. Автори текстів, журналісти, копірайтери, філологи, освітяни в першу чергу зацікавлені в тому, щоб оволодіти новим знанням.

Ці зміни зачіпають також і наше бюро перекладів: як перекладачів, так і редакторів і менеджерів. Ми прагнемо не лише продукувати правильні у всіх відношеннях тексти, так і грамотно спілкуватися з клієнтами. Тому не дискутуватимемо про своєчасність і відповідність нової редакції правопису, а просто внесемо його в робочий процес.
У новій редакції українського правопису є низка змін, які стосуються всіх, хто кожного дня стикається і працює зі словами.
Всі зміни, які ми простежуємо у новому українському правописі 2019 можна розглянути з таких перспектив:
Варто зазначити, що відбулося оновлення мови, хоча незначне, але відбулось, на яке чекала насамперед мовознавча спільнота, оскільки український правопис не змінювався ще з 1989 року. Суспільство перебуває в динаміці, відбувається постмодернізація різних процесів, відповідно і мова як один із основних складових має змінюватись і вдосконалюватись, а не залишатись у «спадщині минулого».
Одне з головних нововведень у правописі – це офіційне закріплення фемінітивів, тобто до цього в українському правописі процеси, які стосувались гендеру, не зачіпались. У новому правописі відбулись зміни, які закріпили нові правила фемінітивів з додаванням суфіксів, наведемо приклади з суфіксом (к): перекладач – перекладачка, редактор – редакторка, вчитель – вчителька, студент – студентка та інші.
Варіативність нового українського правопису свідчить про те, що ми маємо можливість вибору, тобто слідувати або старій, або новій нормі написання. Наприклад: кафедра – катедра, аудієнція – авдієнція, ірій – ирій (давно засвоєні слова), радості – радости (у родовому відмінку).
Слова, які вживаються без варіантів у новому українському правописі (безваріативність), свідчать про те, що нам слід забути про старі норми вживання слів, а звикати до нових орфографічних правил.

Наведемо приклади змін:
Отож, новий український правопис – це новий етап змін у мовному питанні, хоч і незначний. Більш детально новий український правопис подано за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf
Ви в пошуку професійного бюро перекладів, яке слідкує за змінами та виконує якісно переклад документів ?
Звертайтесь! Ми раді допомогти.
Авторка статті – Софія Альмес, філолог, адміністратор бюро перекладів