Основні зміни до українського правопису 2019 року

Однією з найбільш очікуваних, обговорюваних і неоднозначних подій останнього часу є затвердження нової редакції українського правопису. Висловилися і фахівці і звичайні користувачі, та одностайності не нема. Для одних це значна подія, інші кажуть, що зміни несерйозні, ще інші – що вони зайві і не відображають сучасного стану мови. Як би там не було, а нова редакція правопису набула чинності і важлива вона не лише для абітурієнтів ВНЗ, які здають ЗНО. Автори текстів, журналісти, копірайтери, філологи, освітяни в першу чергу зацікавлені в тому, щоб оволодіти новим знанням. 

Ці зміни зачіпають також і наше бюро перекладів: як перекладачів, так і редакторів і менеджерів. Ми прагнемо не лише продукувати правильні у всіх відношеннях тексти, так і грамотно спілкуватися з клієнтами. Тому не дискутуватимемо про своєчасність і відповідність нової редакції правопису, а просто внесемо його в робочий процес. 

У новій редакції українського правопису є низка змін, які стосуються всіх, хто кожного дня стикається і працює зі словами. 

Всі зміни, які ми простежуємо у новому українському правописі 2019 можна розглянути з таких перспектив:

Довгоочікуване оновлення мови

Варто зазначити, що відбулося оновлення мови, хоча незначне, але відбулось, на яке чекала насамперед мовознавча спільнота, оскільки український правопис не змінювався ще з 1989 року. Суспільство перебуває в динаміці, відбувається постмодернізація різних процесів, відповідно і мова як один із основних складових має змінюватись і вдосконалюватись, а не залишатись у «спадщині минулого».

Офіційне закріплення фемінітивів.

Одне з головних нововведень у правописі – це офіційне закріплення фемінітивів, тобто до цього в українському правописі процеси, які стосувались гендеру, не зачіпались. У новому правописі відбулись зміни, які закріпили  нові правила фемінітивів з додаванням суфіксів, наведемо приклади з суфіксом (к): перекладач – перекладачка, редактор – редакторка, вчитель – вчителька, студент – студентка та інші.

Можливість вибору між старою та новою нормою написання

Варіативність нового українського правопису свідчить про те, що ми маємо можливість вибору, тобто слідувати або старій, або новій нормі написання. Наприклад: кафедра – катедра, аудієнція – авдієнція, ірій – ирій (давно засвоєні слова), радості – радости (у родовому відмінку).

Нові орфографічні правила

Слова, які вживаються без варіантів у новому українському правописі (безваріативність), свідчать про те, що нам слід забути про старі норми вживання слів, а звикати до нових орфографічних правил. 

Наведемо приклади змін: 

• проєкт, проєкція (а не проект); 
• у деяких словах інших мов не подвоюємо приголосні (-кк-), а відтворюємо з (-к-) – Дікенс (а не Діккенс), Бекі та інші; 
• написання слів разом, що визначають кількісний показник  – міні-, макро-, міді-, екстра-, гіпер-; 
• слів, що визначають наступні компоненти – віце-, анти, тощо; півострів, півзахисник, півмісяць (пишемо нарізно – пів хвилини, пів яблука, пів Києва); 
• зміни у написанні російських прізвищ – Крутий ( а не Крутой), Донський (а не Донськой), виняток – Лев Толстой; 
• зміни в окремих словах – священник (як письменник); 
• назви товарних знаків, марок виробів – «Жигулі» (якщо загальна назва, то з малої букви).

Отож, новий український правопис – це новий етап змін у мовному питанні, хоч і незначний. Більш детально новий український правопис подано за посиланням: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf 

Ви в пошуку професійного бюро перекладів, яке слідкує за змінами та виконує якісно переклад документів ? 

Звертайтесь! Ми раді допомогти.

Авторка статті – Софія Альмес, філолог, адміністратор бюро перекладів