Германізми у великодньому кошику | EVEREST. Переклади
Logo

До Великодня зовсім близько і галицькі родини вже розпочали рихтування (рихтувати, рихтуватися від нім. richten – готувати, ладнати) до свят, пов’язані з процесами і стравами, позначення яких передалися нам ще від пра-пра-пра-родичів і несуть у собі смак дитинства. Це калейдоскоп запозичень із польської, німецької, їдиш, які творять загалом лексичне розмаїття львівського урбанолекту. Ми ж зосередимо нашу увагу на кулінарних ґерманізмах.

Гадаю, ви вже вирішили, де придбати м’ясо до свят, що його треба буде байцувати (нім. beizen – маринувати) чи шпигувати (spicken – обволікати печеню тонкими смужками сала або вкладати шматки сала/часнику в надрізи). Залежно від страви, м’ясо будемо  вудити (шинка – Schinken), запікати в братрурі (Bratröhre – духова піч, «духовка») печеню чи курку, з якої стікатиме шмальц (Schmalz жир),  денстувати (dünsten тушкувати), смажити на пательні шніцелі  (Schnitzel) чи варити на аспік/авшпік (Aspik – холодець).

 «Домашнє завдання» для допитливих читачів і читачок: дослідити етимологію слова шпондер/шнондерок.

Авторка фото – Оксана Галуга

Щодо етимології невід’ємного додатку до м’ясних страв на кожному святковому столі – цвіклів (бурячків з хроном) маю дві гіпотези:

  • від російського «свекла» в контексті мовного віддзеркалення русофільських тенденцій в Галичині в середині позаминулого і на початку минулого сторіч;
  • від австрійського «zwicken» («щипати»).

Вибирайте, яка з гіпотез вам більше до вподоби.

 

 

Окремо варто згадати хрін, на прикладі якого спостерігаємо зворотний процес впливу (слов´янізми в німецькій мові): так, в австрійському варіанті замість Meerrettich на позначення хрону вживається Kren (порівняймо: польське chrzan, словацьке chren, хорватське hren, російське хрен).

Якщо з етимологією австріяцизмів на кшталт Kren чи Palatschinken (налисники) все зрозуміло, то походження інших слів нез´ясовані, як-от Zwetschke, яке вживається на позначення сорту слив «венґерка». Наша гіпотеза – від «цвєчок» (в українських діалектах – «цвяшок») з огляду на подовгасту (гостру) форму фруктів.

В контексті сучасного мобільного і глобалізованого світу мовні контакти – цікава і перспективна царина мовознавства.

Не забуваймо про великодню випічку, адже крім паски це можуть бути
роляди (Roulade) з різними видами мармуляди (Marmelade), яблука в шляфрочку  (Äpfel im Schlafrock), рурки з кремом чи „Льочки Шиллера“ (Сremeröhrchen, Schillerlöckchen), прецлі (Brezel), струдлі/штрудлі/струцлі/штруцлі (Strudel) чи бухти (Buchten). Цвібак  у львівському діалекті змінило і ушляхетнило значення і вживається як на позначення випічки з бісквітного тіста, так і печива, німецьке ж Zwieback означає «сухарики, засушений білий хліб». Із тортів найпростіше приготувати пішінґер (Pischinger), адже для цього досить придбати готові андрути (ось вам і окрема тема для дослідження – «Полонізми у львівському урбанолекті») і перемастити їх згущеним молоком чи конфітурою.

Авторка фото – Маріанна Душар

До солодкого столу годиться дістати з креденса (Kredenz – шафа-бар)

карафку (Karaffeграфин) із домашнім айєрконьяком (Eierkognac – яєчний лікер) і відпочити, сидячи на бамбетлі (від нім. «Baum» (дерево) та «Вett» (ліжко) чи шлябані (від нім. «Schlafbank» – дослівно «лавка для спання»).

 

 

Кварґель або кварґлі

Та поки ми зможемо скуштувати всі ці марципани (цікаво, що це слово розширило сферу свого вживання: нім. Marzipan означає пасту з перетертих мигдалевих горіхів і цукру чи меду, у львівському ж діалекті воно позначає загалом кулінарний смаколик), належить ще попостити, і тут для урізноманітнення раціону можна спробувати кварґель/кварґлі (від. Quark (домашній сир)) – зглевілий підігрітий сир, що є улюбленою стравою львів´ян з діда-прадіда.

 

Проте вже на другий день свят, скуштувавши досхочу описаних тут, але й інших кулінарних шедеврів, захочеться простої легкої страви – росолу зі штанґликами (Stange(rl) – палички), а на десерт коха (Koch – рисова або манна запіканка) чи й просто такої дитячої страви як ґрисік (манної каші, від нім. Gries – манна крупа; звернімо увагу: співзвучне з німецьким ґрис в українських діалектах погірило значення: «відходи меленого зерна, які згодовують тваринам»).

Германізми зустрінемо й вийшовши з-за святкового столу: так, гаївки супроводжуються різними гецами (Hetz витівка) і віцами (Witz – жарт): чи то забава «Петре, де Ти?» (знаєте таку?) чи людська вежа, яка або вийде високою і стабільною, або ж, якщо матимемо пеха (Pech habenзазнати невдачі), розвалиться в процесі.

А що вже казати про «обливаний понеділок», коли вода литиметься кеблями (Kübel відро)?

 

 

 

На цьому зичу всім Світлого Великодня!

Авторка статті – Оксана Гаврилів, викладачка, дослідниця пейоративної лексики

Публікації авторки до теми:

Havryliv Oksana. Germanismen im Ukrainischen in Galizien. In: Beiträge des Internationalen Symposiums „Kulturräume und Erinnerungsorte“. Lviv: Klassyka, 2008. S. 129 – 139.

Гаврилів Оксана. Германізми у львівському урбанолекті.