Основна функція перекладу – допомогти порозумітися, надати інформацію зрозумілою (рідною) мовою. В такому випадку мета повинна бути досягнута будь-якими засобами.
Істина – понад усе, чи не так?
З іншого боку, переклад – справа дуже індивідуальна, оскільки здійснюється окремими людьми. А тут вже вступають в гру такі фактори, як характер, виховання, соціальний статус, звички, погляди, вік, стать тощо. Один і той же текст кожен перекладач передасть по-своєму.
Мабуть кожен усний перекладач стикався в своїй практиці з ситуацією, коли на переговорах не дуже доречно лунає анекдот чи крилатий вислів. Іноді досить непристойного змісту. Як тут діяти?
Є дві абсолютно протилежні думки з цього приводу:
Важко щось диктувати перекладачу в таких умовах. Усний переклад живе лише в момент мовлення.
А що робити із текстами чи фільмами, насиченими сленгом, жаргонізмами чи вульгаризмами, а то й матами?
Як не дивно, постають ті ж питання, що й при усному перекладі.
Також читайте: “Переклад «на вчора» або пастка для перекладача“
Аналізуючи художні переклади, можна помітити надмірну вільність та подвійні стандарти при передачі сленгових та жаргонних виразів українською мовою. Не дивно, адже переклад нестандартної лексики та сленгу є однією з найбільших проблем та дискусійних питань для перекладача.
Існує ряд відмінностей між українською та англійською мовними традиціями. Англійській мові притаманна більша кількість різких слівець, ніж українській. В результаті перекладач повинен бути дуже обережним при передачі англійського сленгу українською мовою.
В кращому випадку кільком англійським словам відповідає одне українське, а частіше український відповідник відсутній і перекладач зможе покластися лише на власну фантазію.
Тож як перекладати сленг?
Погляньмо на прикладі фільму “Вовк з Волл-Стріт” з Леонардо ді Капріо у головній ролі.
Звичайна людина, непримітний працівник досягає значних висот в фінансовому бізнесі і заробляє мільйони. Більшість героїв фільму – це прості, неосвічені продавці з ринку та наркодилери, які стали працівниками фінансової індустрії та заробили величезні гроші.
Мова всіх героїв фільму далека від літературної, це:
Саме мова є тим засобом, який:
Загалом, сленг надає мові емоційного забарвлення, завдяки чому глядачі можуть отримати додаткову інформацію та створити правильне враження про персонажів.
Однак в українському дубляжі матів, рівноцінних англійським, було рівно… нуль!
Яскравий приклад з українського телебачення “FUCK” = “ОТ ДІДЬКО”
Така стратегія суперечить загальним правилам перекладу, які стверджують, що всі особливості оригіналу повинні бути збережені в перекладі! В результаті втрачаються своєрідні риси персонажів, виражені за допомогою використання нестандартної лексики.
Читайте також: “Як ефективно працювати вдома“
Нестандартна лексика становить значну частину будь-якої мови і є одним з найпопулярніших мовних засобів, що використовуються практично у всіх сферах сучасної культури. Багато вчених досліджували цей шар мови з різних точок зору. Як правило, всі вони погоджуються з тим, що нестандартна лексика складається з розмовної лексики, сленгу, вульгаризмів, жаргонних слів, професіоналізмів і діалектних слів, де сленг вважається найбільш численним і найбільш поширеним компонентом нестандартної лексики.
Сленг може виконувати різні функції в залежності від жанру, в якому він використовується:
Сам фільм “Вовк з Волл-Стріт” це чорна комедія, а мова персонажів складається саме зі сленгу та розмовної лексики.
Мета фільму – викликати розрив шаблону у глядача, висміяти фінансовий вищий світ та “культуру надлишку”, що його заполонила, викликати відразу у глядачів до так званої “еліти” – була досягнута саме завдяки використанню сленгу в англомовній версії фільму.
На жаль, цього не можна сказати про українську версію фільму. Сленг, який є одним з основних персонажів фільму, а не просто формою надання розповіді особливого відтінку, відсутній майже повністю.
Це робить фільм пласким, прилизаним, позбавленим гостроти та основної ідеї.
Останнім часом спостерігається тотальна дестандартизація розмовної мови, проникнення нестандартної лексики в засоби масової інформації та літератури.
Це важко назвати природнім ходом розвитку мови. Швидше за все, це звичайний маркетинговий хід, орієнтація на середньостатистичного споживача, бажання сподобатися публіці. Глядачам (слухачам, читачам) не подобається “сухий стиль”, люди хочуть бачити емоції, чітке позитивне чи негативне ставлення мовця. Для створення такого ефекту автори використовують нестандартну лексику.
З перекладознавчої точки зору переклад нестандартної лексики є дуже делікатним та складним процесом. Проблема перекладу нестандартних лексичних одиниць була досліджена багатьма вченими, серед яких, зокрема, К. Чуковский, С. Влахов, С. Флорин, П. Фосетт, К. Бондаренко, Е. Носенко, О. Медвідь та багато інших.
Вони вважають, що:
Щодо перекладу фільму “Вовк з Волл-Стріт” українською мовою, то український варіант є занадто пом’якшеним та нейтралізованим. Спостерігається заміна більш вульгарних висловів менш вульгарними. В результаті нейтралізованого перекладу з фільму зник цілий інформаційний та емоційний пласт і український глядач отримав певною мірою “кастрований” фільм.
Тільки погляньте на ці приклади:
Питання “перекладати чи ні” є предметом дослідження багатьох вчених, більшість з яких все ж схиляється до думки, що при передачі інформації іншою мовою повне розуміння і правильне сприйняття є важливішими за морально-етичний аспект.
Оскільки мова це не лише слова, а й емоції та прихований зміст, не варто прикриватися фальшивою сором’язливістю там, де це не лише недоречно, а й шкідливо.
А як вважаєте ви?
Автори статті – Оксана Бакум, перекладач англійської мови, Ольга Іовенко, менеджер бюро перекладів, перекладач, редактор текстів