Що таке стандартний документ?

«Без бумажки ты букашка, а с бумажкой – человек!» Піти отримати документ – уже завдання не з легких, а що вже казати про їх переклад?

Всі юридичні факти і дії, які вчиняються фізичними і юридичними особами, обов’язково супроводжуються різноманітною документацією, тому її типів є безліч. В силу своєї роботи перекладачам доводиться мати справу із двома великими групами документації – стандартними та особистими документами. Їх і розглянемо.

Про документ

Документами у людському суспільстві підтверджується чи не кожна дія. Більше того, лише народився, на тобі свідоцтво про народження. Підріс – паспорт, код, отримай-розпишися, хочеш керувати автомобілем – отримуй права, і так протягом усього життя, навіть померти спокійно не дадуть. Документи такого типу називаються особистими. Сюди ж належать свідоцтва про шлюб, його розірвання, атестати, дипломи, виписки зі шкіл і університетів і т.д.

Згідно із словником української мови документ – це діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь.

Українська ділова мова поділяє документи на різні види за багатьма критеріями: найменуванням, походженням, призначенням, терміном зберігання, формою, тощо.

Зупинимось детальніше на такому критерії як форма. За формою документи поділяються на

• стандартні ( типові) і
• нестандартні (індивідуальні).

Стандартні документи – договори, контракти, протоколи, звіти і т. д. Як і вищенаведені особисті документи, адже вони, зазвичай (однак не завжди) мають загальну форму, шаблон, заповнюються в певній послідовності за однаковими правилами.

Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку, для вирішення проблем в окремих ситуаціях.

Але перекладацькі агенції для свого робочого процесу використовують інше тлумачення понять стандартні та нестандартні документи.

Стандартний документ (за класифікацією бюро перекладів) – це документ, оформлений за стандартним зразком, невеликий за обсягом, де різниця даних полягає, здебільшого, лише в імені особи, на чиє ім’я видано документ, назві установи та печатках. Як правило під таке поняття підпадають особисті документи та деякі довідки. Вартість перекладу стандартного документа є фіксованою і залежить лише від мови перекладу та мови оригіналу.

До стандартних документів належать:

• свідоцтво  про народження
• свідоцтво  про шлюб
• свідоцтво  про смерть
• свідоцтво про розлучення
• паспорт
• ідентифікаційний код
• водійське посвідчення
• пенсійне посвідчення
• диплом (без додатку)
• атестат
• додаток до атестата
• довідка про несудимість
• довідки з місця роботи чи навчання, довідки з банку чи ЖЕК
• інші довідки, обсягом не більше 1000 символів тощо.

Переклад стандартних документів

Здавалося б, що тут складного? Переклавши свідоцтво про народження чи паспорт один раз, всі інші переклади виконуються за шаблоном. Однак не все настільки просто. Переклад особистих документів є дуже відповідальною справою та вимагає від перекладача уважності та прискіпливості. Тут важливі абсолютна точність, навіть буквалізм, правильна передача власних імен та печаток на документі. Помилитися в літері чи цифрі недопустимо, адже переклад особистого документа в цьому випадку замінює собою оригінал.

Транслітерація власних імен та географічних назв.

За період незалежності в Україні кілька разів змінилися правила транслітерації імен та прізвищ громадян. Перекладаючи особисті документи, ми орієнтуємося на закордонний паспорт особи, при його відсутності – перекладаємо згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 “Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею”.

Коли потрібен переклад стандартних документів?

Переклад стандартних документів потрібен для здійснення різного роду офіційних дій в установах України чи зарубіжних країн. Відповідно, переклад зазвичай повинен супроводжуватися нотаріальним засвідченням, апостилем, консульською легалізацією чи засвідченням перекладу печаткою бюро – в різних комбінаціях.

Скажімо, для подачі документів в посольство на отримання візи достатньо перекладу на відповідну мову із засвідченням печаткою бюро перекладів. А для отримання громадянства в Італії вам доведеться проставити апостиль на певний набір документів, здійснити їх переклад акредитованим при посольстві Італії перекладачем та легалізувати його у тому ж посольстві.

Тонкощі перекладу: Лексика

Із одного боку, стандартизація зводить все до одного кліше – раз помучився,  переклав, а далі вставляй все у готовий шаблон. Аж ні, форма-то однакова (або майже), а от зміст – різний. Із власного досвіду скажу, що мені ще ніколи не траплялися повністю однакові документи, наприклад, дозволи батьків на виїзд дитини за кордон. Варіанту Ctrl+C, Ctrl+V тут, на жаль, немає.

Лексика таких матеріалів значно відрізняється від звичайної, має свою специфіку (тобто спеціальне значення). У контрактах і договорах повно латинських і французьких слів, виразів, властивих лише даному типу документації. Їх необхідно просто визубрити, інакше, якщо перекладати як заманеться, це вже буде не договір, а довільний переспів. Він різатиме око і слух, і одразу буде зрозуміло, що працював над документом аматор, а не спеціаліст. Наприклад, ось часто вживані сталі словосполучення: null and void – юридично недійсний, per annum – щорічно, en rapport – у зв’язку, відповідно до. Але не так все просто. Не всі вирази перекладаються. Такі слова і звороти як status quo, de facto, de jure, a priori і т.д. передаються мовою перекладу латиницею або ж просто транскрибуються, оскільки є загальновідомими виразами.

Кліше – інші, дуже часто використовувані у контрактах, конструкції. Так просто взяти і придумати самому, як це сказати чи як описати – ні. Все вже придумано до нас. Наприклад, словосполучення «як визначено у даному договорі». Рука машинально так і тягнеться перекласти це як “as stated in this agreement”, але не дай Боже так вчинити. Має бути ‘as stated herein” – дико, на перший погляд, але такі вже вони, «припалі пилом» архаїзми, канцеляризми і кліше. При обумовленні фінансових питань також застосовують ряд сталих виразів: “to the amount of”- на суму, “overdue payment” – прострочений платіж, “payment in amount of” – платіж у розмірі.

Часові рамки також означаються певними сталими виразами: as of the date – із дати, at the latest – не пізніше ніж, with effect from the date of – починаючи від вказаної дати.

Теж саме стосується і термінології, що окреслює зобов’язання, права і відповідальність сторін: be entitled to – мати право, to comply/discharge/fulfillwith obligations – виконувати зобов’язання, to undertake the obligation – брати на себе зобов’язання.

Тонкощі перекладу: Граматика.

Одні із найвиразніших граматичних особливостей мови документів – це вживання дієслова shall та, власне, сама структура речень. Розбираємося.

Модальне дієслово shall у мові контрактів і договорів найчастіше вживають для вираження того, що дія предмета є обов’язковою у теперішньому часі незалежно від особи. Тобто показується, що щось відбувається саме зараз, а не колись там ще відбудеться, не у майбутньому. Отака дивина, на яку попастися дуже легко. Признаюся, на початках і сам грішив цим. Автоматизм при перекладі, плюс часто те, що замовник ще позавчора мав отримати переклад, а звернувся до тебе сьогодні – от і маємо казуси.

Приклад: “The official languages of the Court shall be French and English” – Офіційними мовами Міжнародного суду є французька і англійська (не повинні бути і вже точно не будуть).

Модальні дієслова “shall” і “should” також можуть виражати повинність, умову, наприклад: “The Buyer shall pay the Seller…” – Покупець повинен сплатити Продавцю…

Оплата має бути здійснена до… – Payment should be made before…

“Should the Parties fail to come to agreement…” – Якщо сторони не прийдуть до згоди…

На повинності, яку виражають контракти і договори, зупинімося детальніше – адже для того контракти і договори і пишуться.  Для цього використовують словосполучення to be subject to, to be obliged to і дієслово to undertake:

The Buyer is obliged to sign… – Покупець зобов’язується підписати…

Даний Договір підлягає… – The present Contract is subject to…

Щодо структури речень, то вона повна канцеляризмів, відрізняється громіздкістю, архаїчністю та буквалізмом: hereinafter referred to as – який в подальшому іменується, gross weight – маса брутто, handle with care – не перекидати (обережно поводитися, пишеться на упаковках із виробами).

«In no event shall Company be liable for any direct or indirect damages caused by…” – Компанія не несе відповідальності за будь-які прямі чи непрямі збитки, завдані…»

Інша яскрава особливість англійської мови контрактів і договорів – це насичення тексту складними прислівниками. А саме комбінація слова here із різними прийменниками. Їх переклад залежить від значення прислівників, із якими створюються комбінації: here to=to this, herefrom=from this, herein=in this, hereof=of this:

Company…, hereinafter referred to as the Buyer… – Фірма, що в подальшому іменується Покупцем…

За цією ж схемою утворюються похідні від where, there: whereof – із якого, про якого,  thereof – із цього. Відповідно, therein – тут, thereafter – в подальшому, також.

І на завершення

Як бачимо, незважаючи на певну стандартизацію складання документів, при їх перекладі все значно складніше, ніж просто взяв і вписав все у готовий шаблон. І слова подекуди такі, що їх і в словнику ніколи не бачив. Але, беручи до уваги те, що і в україномовних договорах деколи не розібратися із першого разу, завдання перекладача не легке, однак – можливе. Головне – спершу не загубитися, а потім не скиснути в одночасно дуже цікавій і такій складній безликій безодні рутинно-жахливої лексики та граматики.

Автор статті– Олександр Юрчишин, перекладач англійської.