Мова є настільки невіддільною характеристикою людини, що ми її або не помічаємо, або перебільшуємо її значення. Ніколи про це не задумувались? Тоді ця дослідницька стаття саме для Вас.
Мова це одночасно універсальна уніфікована знакова система, якщо говорити про літературну офіційну мову, та строката суміш діалектів, жаргонів, якими послуговуються різні регіони та прошарки населення окремої країни. Мова як інструмент професійної діяльності в галузях освіти та перекладу вимагає від фахівців знань як літературної, так і інших підвидів мови. Переклад з німецької мови, до слова однієї з найрозвинутіших європейських мов, є досить непростою справою саме через багатоваріантність німецької.
Коли говорять про німецьку мову, здебільшого мають на увазі один з її варіантів, геть забуваючи, що німецька мова належить до плюрицентричних мов, тобто мов із стандартизованими варіантами поза межами однієї країни. До таких варіантів німецької мови належать австрійський та швейцарський варіанти (Österreichisches Deutsch та Schweizerdeutsch /Schwizerdütsch).
Австрійська німецька (Österreichisches Deutsch) – це поширений в Австрії варіант стандартної німецької мови, який регламентується “Австрійським словником” (“Österreichisches Wörterbuch”) в останній, 42-ій редакції.
Відмінності з німецькою мовою в ФРН спостерігаємо на всіх рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному, синтаксичному. Характерні для австрійського варіанту фонологічні процеси зумовлюють неповторну мелодику, за якою носії німецької мови безпомилково впізнають австрійців, навіть якщо вони і не вживають при цьому австріяцизмів (типових для австрійського варіанту слів і висловів). Годі розглянути особливості кожного мовного рівня в невеличкому екскурсі, тож обмежимося лексичними особливостями, які першими впадають у вічі, до того ж не лише фахівцям.
На прикладі австріяцизмів маємо змогу спостерігати два цікаві лінгвістичні явища – “морозильну камеру” і “плавильний казан”. Феномен морозильної камери виявляється в тому, що австрійський варіант зберіг старо- та середньоверхньонімецьке коріння, яке втратилося в сучасній німецькій мові (дивіться в таблиці нижче):
Австрійський варіант | староверхньонімецька/ середньоверхньонімецька мова |
Німецька мова |
heuer | hiu jāru (ст.в.н.), (сер.в.н. hiure) | dieses Jahr, in diesem Jahr |
Jänner | jenner (сер.в.н.) | Januar |
Topfen | topfe (сер.в.н.) | Quark |
Knödel | knode/knote – knödel (сер.в.н.) | Kloß |
Råtz(e) | ratza (ст.в.н.), ratz(e)(сер.в.н.) | Ratte |
Інше явище в австрійському варіанті – “плавильний казан” – виявляється в тому, що ще з часів монархії він легко інтегрував запозичення з мов країв, змінюючи їх, пристосовуючи до граматики німецької мови і стаючи завдяки цим словам мелодійнішим і багатшим.
Читайте також статтю в тему: “Німецька мова без міфів та упереджень“
Розпочнімо нашу мандрівку австрійським варіантом формулами знайомства і вітання / прощання, якими зазвичай починається вивчення кожної іноземної мови.
Найпоширеніша форма вітання в Австрії – Grüß Gott! [Вітання Богу!], яке вживають не лише люди віруючі і не лише християни. В колі знайомих прийнято вітатися Servus! [Сервус!], а на прощання кажуть таке звичне для нас Па-па!, яке на письмі передається Baba, а вимовляється як папа. Не так часто і переважно в колі знайомих прощаючись вживають Pfüat di (Gott)! – Хай береже Тебе (Бог)!
Оскільки Австрія відрізняється від Німеччини загостреною увагою до наукових звань, у ввічливому звертанні перед прізвищем людини додається її академічне звання (тому варто звертати увагу на візитну картку, підпис під листом чи напис на дверях кабінету). До осіб, які закінчили університет, звертаються “Herr Magister Y” / “Frau Magistra Y“, “Herr Diplomingenieur / Frau Diplomingenieurin“; до тих, хто захистив дисертацію (і кандидатську, і докторську) і до лікарів – “Herr Doktor X” / “Frau Doktorin X“, а “Herr Professor / Frau Professorin“ – як до осіб на посаді професора, так і до викладачів загалом і до вчителів загальноосвітніх шкіл та гімназій. В початковій школі до вчителів звертаються Herr Lehrer / Frau Lehrerin – пане вчителю / пані вчителько. З-поміж цих найпоширеніших звань у сфері бюрократії зустрічаються і такі престижні екзотичні як “двірський радник / радниця” (Hofrat / Hofrätin), які сягають ще в часи монархії.
Переклад з німецької мови має ряд своїх особливостей, зокрема, найбільше відмінностей між лексикою в австрійському варіанті у порівнянні з німецькою мовою спостерігаємо на прикладі слів на позначення овочів і фруктів, продуктів харчування, страв, предметів побуту. 23 із цих австріяцизмів захищені спеціальним законом, який було ухвалено при вступі Австрії в ЄС (EU-Beitrittsvertrag BGBI N 45/1995 2544).
Австрійський варіант | Німецька мова | Українська мова |
Paradeiser | Tomate | помідор |
Erdapfel | Kartoffel | картопля |
Karotte | Möhre, Mohrrübe | морква |
Melanzani | Aubergine | баклажан |
Kukuruz | Mais | кукурудза |
Karfiol | Blumenkohl | цвітна капуста |
Kren | Meerrettich | хрін |
Knof’l | Knoblauch | часник |
Aschanti | Erdnüsse | арахіс |
Fisole | grüne Bohne | квасоля |
rote Bete | rote Rübe | буряк |
Maroni | Esskastanie | їстівні каштани |
Schwammerl | Pilze | гриби |
Kraut | (Weiß)kohl | капуста |
Австрійський варіант | Німецька мова | Українська мова |
Marille | Aprikose | абрикос |
Weichsel | Sauerkirsche | вишня |
Ribisel | Johannisbeere | порічка |
Blaubeere | Heidelbeere | чорниця |
Zwetschke | Pflaume | слива |
Нові позначення запам’ятаються легше, якщо прогулятися базаром, розглядаючи розкладки і написи на цінниках:
Австрійський варіант | Німецька мова | Українська мова |
Palatschinke | Pfannkuchen | налисник |
Germ | Hefe | дріжджі |
Obers | (süße) Sahne | вершки |
Sauerrahn | Saure Sahne | сметана |
Semmel | Brötchen | булочка |
Faschiertes | Hackfleisch | фарш |
Faschierte Laibchen | Buletten | котлета |
Konfitüre | Marmelade | повидло |
Powidl | Pflaumenmus | сливовий мус |
Blunz´n | Blutwurst | кров´янка |
Якщо значення окремих страв людина, для якої рідна, наприклад, українська, приблизно може вгадати (Palatschinken (налисники) у нас відразу асоціюється з чимось на кшталт палянички – чи не так?), то сприйняття німецьких туристів лежить в іншій площині: замовляючи цю страву, німці впевнені, що їм принесуть щось м’ясне (від Schinken – шинка).
Щодо предметів побуту (меблі, посуд, одяг), наведу лише деякі слова, які інтегрував львівський діалект:
Австрійський варіант | Львівський діалект |
Kredenz | креденс |
Kübel | кебль |
Kotzen | коц |
Leiberl | лейбик |
Gamaschen | гамаші |
Цікаво, яким словом розпочалося або розпочнеться Ваше знайомство з австрійським варіантом німецької мови? В моєму випадку це було Erdäpfel [«земляні яблука»] – так поетично австрійці називають картоплю. Відтак Sackerl та Karottе: коли я попросила на базарі зважити мені моркви, продавець не зрозумів мого німецького Mohrrübe (морква) і потрактував його як rote Rübe (буряк). Sackerl (пластикова торбинка) стає для багатьох першим новим словом австрійського варіанту: досить попросити в супермаркеті пакет (німецькою Tüte), як вас зустріне здивований погляд касирки, а потім її реакція: “Ach, a Sackerl wollen´s?” [Ах, вам потрібен пакет!] Sackerl утворене від вживаного і в німецькій мові Sack (мішок) із додаванням типового для австрійського варіанту зменшувального суфікса –erl, який зустрічаємо й в багатьох інших австріяцизмах: Zuckerl, Mäderl, Leiberl, Busserl, Henderl та ін.
Барвиста також лексика, якою австрійці спілкуються з дітьми: от вгадайте, що можуть означати слова “люлю” і “куці-куці”? Навіть ті, хто вільно володіє німецькою, навряд чи знають, що “пісяти” (німецькою Pipi machen), в австрійському варіанті звучить як lulu machen, а дитину, яка закашлялася, заспокоюють примовлянням kuzi–kuzi. Прощаючись з дитиною перед школою чи садочком, батьки просять дати Bussi / Busserl (“цьомчик” – німецькою Küsschen).
Відрізняється Австрія від Німеччини і позначеннями ваги: замість 10 Gramm вживається 1 Deka (gramm) – скорочено dag. Тому, замовляючи, скажімо, 300 грамів шинки, зазвичай просять “30 дека шинки”.
Деякі австріяцизми походять від виробників і є назвами продуктів (як в українській мові “ксерокс” на позначення копіювального приладу): Tixo (клейка стрічка), Soletti (солена соломка), Wettex (ганчірка), Schwedenbomben (“пташине молоко”, нім. Schokoküsschen).
Особливу симпатію австрійський варіант відчуває до французької: Buffet (нім. Imbissstube), vis–a–vis (gegenüber), Trottoire (Bürgerseig), Coiffeure (Frisör), Melange (Milchkaffee), Kabinett (маленька кімната з одним вікном), Baiser (Eisschnee).
Усі, хто вивчав німецьку, підтвердять, наскільки важко запам’ятовувати слова із артиклями, оскільки роди не тільки відрізняються від тих, які маємо в українській мові (скажімо, das Buch – “книжка”, середній рід), але й і з біологічним родом (das Mädchen – “дівчина”, середній рід). Знайомство з австрійським варіантом заплутає ще більше, адже ряд слів тут вживається з іншим артиклем:
Номіналізовані числівники в австрійському варіанті також іншого роду (чоловічого), аніж в німецькій мові (де вони жіночого роду): 1 (der Einser – die Eins), 2 (der Zweier – die Zwei) і т. д.
Поширене в австрійському варіанті й вживання інших прийменників:
Австрійський варіант | Німецька мова |
am Land | auf dem Land |
ein Buch um 10 Euro | ein Buch für 10 Euro |
bei der Kassa | an der Kasse |
Мова як частина суспільної реальності віддзеркалює стосунки людини і світу, а «душа країни розкривається не останнім чином у тому, для чого ми маємо слова, а для чого слова відсутні» (Astrid Wintersberger, H.C. Artmann, Wörterbuch Österreichisch – Deutsch 1995; 5). Тому на завершення коротко заторкну й аспект взаємовпливу «мова – реальність», адже важливі елементи дійсності виявляються здебільшого у диференційованій лексиці.
Тож не дивно, що в гірській країні, якою є Австрія, лексична диференціація спостерігається на прикладі назв форм гір: Pichl – пагорб; Kofel, Kogel – форма гори; Gupf – узвишшя, горбок; Pofel – стрімкий, порослий чагарями схил та ін. Цікаво, що, незважаючи на розвинений зимовий туризм в країні, сніг не представлений на рівні мови розмаїттям позначень, як це спостерігаємо, наприклад, в інуїтів; зате на позначення іншої форми опадів, яких чимало в гірській місцевості – дощу і наслідків дощової погоди – знаходимо ряд диференційованої лексики: dächlo – звук дощових крапель, що падають на дах; Wascher – дощ як з відра, Gseich – сильний дощ, pfnozgen – звук, який виникає при витяганні ноги з болота або при ході в мокрому взутті («чвакання»); suppetzen – йти в намоклих чоботях.
Коротко підсумуємо: австрійський варіант – це мовний різновид, який інтегрований у німецьку мову, проте характеризується особливостями на всіх рівнях мови. Австрійський варіант німецької мови не слід плутати з окремими австрійськими діалектами, особливе місце серед яких належить віденському діалекту (das Wienerische), вартому окремої статті.
Авторка статті – Оксана Гаврилів,
к.філол.наук, доцент кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка. Сфери наукових досліджень: соціолінгвістика, прагмалінгвістика, міжкультурна лінгвістика. Понад 20 років досліджує австрійський варіант німецької мови і віденський урбанолект зокрема.