Logo

Усний переклад, безумовно, належить до найстаріших видів перекладу, беручи свій початок від найдавніших часів і по праву може вважатися одним із найскладніших видів інтелектуальної праці.  Послуги перекладача, його культурні особливості, людський фактор, суспільні зміни та нові вимоги часу щоразу ставлять нові виклики, а іноді спричиняють і додаткові труднощі.

Усний переклад, на відміну від письмового, передбачає в першу чергу активну взаємодію з людьми і таким чином окреслює певну низку вимог до послуг перекладача. Окрім вправного володіння мовами та термінологією, значну роль в усному перекладі відіграють саме позалінгвістичні навики та досвід. Професіонали в бюро перекладів володіють усіма переліченими характеристиками.

До цього переліку входять такі компетенції як стресостійкість, комунікативні навички, знання особливостей культури мовця та цільової аудиторії, вміння визначати та враховувати психологічну атмосферу конкретної ситуації, діловий етикет, а іноді навіть цензура і регулювання психологічного мікроклімату.

Осягнути всі тонкощі цього багатогранного процесу доводиться ціною проб та помилок, іноді через вкрай незручні та неприємні ситуації. В цій статті я пропоную Вам поглянути з іншого боку – на етику та обов’язки не перекладача, а щодо перекладача.
послуги усного перекладача

Підготовка до «бою»

Процес підготування до послуг усного перекладу іноді нагадує підготовку до військового походу. Перекладач дбайливо чистить увесь свій професійний арсенал – починаючи від термінів та азів певної тематики і завершуючи «екіпіруванням» (дрес-код) та настроєм.

Клієнт, замовляючи послугу усного перекладу, часто і не здогадується наскільки важливою частиною підготовки є надання всіх необхідних відомостей та матеріалів, навіть якщо це видається дрібницями.

Диявол криється в деталях. Я неодноразово потрапляла у вкрай неприємне становище, коли не могла з першого разу повторити екзотичні імена та прізвища своїх візаві або ж вони були настільки довгими, що мені таки варто було мати їх записаними і завченими напам’ять напередодні.

Цікавою особливістю також є поширена хибна думка про те, що перекладач повинен знати все і прохання надати матеріали іноді сприймають як недостатню професійність або намагання полегшити собі роботу.

Логістика

Комфортне середовище праці, вода, провітрювані приміщення – це базові речі для виконання основної функцій перекладача – власне перекладу, а у випадку довготривалих конференцій чи ділових перемовин відсутність цих мінімальних зручностей вкрай погіршує працездатність перекладача. У випадку кількаденних чи виїзних зустрічей саме клієнт відповідає за подорожні витрати, харчування та проживання перекладача.

Суворішими є вимоги щодо організації синхронного перекладу, адже без відповідного обладнання він стає неможливим.

Стаття в тему: “Мовчання – золото? Тільки якщо твоя професія не усний перекладач

Іншим, доволі поширеним каменем спотикання є (не)розуміння специфіки перекладацької праці. Часто чую від колег про непорозуміння з клієнтами коли заходить мова про відвідини ресторанів, музеїв чи виставок, які сприймаються як – увага! – бонусний відпочинок для перекладача. І це ще б нічого, та особливо вражає небажання платити за цей час.

Знаю кумедний випадок, коли до мого колеги звернулися із запитом поперекладати на весіллі безкоштовно. Мовляв, це ж нічого серйозного робити не потрібно, та ще й хороша нагода потанцювати.

синхронний переклад обладнання

Труднощі власне перекладу

І річ зовсім не в складних термінах, акценті чи швидкому темпу мовлення мовця, о ні.

В сучасному глобалізованому світі дедалі більше людей володіють іноземними мовами, подорожують і працюють в міжнародному середовищі. І хоча володіння мовою не тотожне вмінню добре перекладати, та коли людина працює в певній сфері і щодня спілкується іншою мовою, то може непогано зорієнтуватися в комунікативній ситуації. Як не дивно, попри таку позитивну тенденцію, іноді співпраця з такими людьми може стати психологічним випробуванням.

В моїй практиці був цікавий і доволі прикрий випадок: учасник ділової зустрічі раптом почав перекладати замість мене. Переклад ішов плавно і злагоджено, тематика – добре відома, тому причина такого вчинку залишилася для мене загадкою. Потім учасник зупинився, жестом подав сигнал, що я можу продовжувати роботу. Та не пройшло й десяти хвилин як він «вийшов на сцену» вдруге.

Здавалося б, у чому проблема? Можна спокійно передихнути і насолоджуватися мовчанням. Але, насправді, далеко не все так просто. Окрім стресу (який і без того присутній) і збентеження, необхідністю слідкувати за ходом розмови аби мати можливість в будь-який момент продовжити, існує ще один важливий аспект – відповідальність за достовірність та адекватність перекладу. Хто в такому разі несе відповідальність за неправильний переклад?

Оскільки раніше я з таким не стикалася, то просто не знала як правильно відреагувати. Хоча, в подібних ситуаціях перекладач фактично позбавлений вибору можливостей для маневру. І про це детальніше в наступному пункті.

послуги усного перекладача

Послуги перекладача: «Потанцюємо?»

В силу різноманітних суспільно-політичних процесів, зокрема пожвавлення міжнародних контактів та економічного розширення, існує високий запит на послуги перекладача. Разом із тим, взаємини «перекладач-клієнт» ще не встигли міцно вкоренитися в корпоративній культурі (і, зрештою, в суспільній свідомості також), тож спеціалісти-перекладачі ризикують зіткнутися із сприйняттям своєї роботи як з чимсь додатковим, розважальним, не зовсім серйозним.

Ідеться насамперед про кодекс поведінкових норм. Якщо з офіційними заходами все більш-менш зрозуміло, то ситуація ускладнюється коли доводиться працювати в неформальній обстановці – на фуршетах, вечірках, виставках, весіллях.

Для перекладача важливо зберігати емоційну нейтральність та безсторонність задля максимальної об’єктивності та комфорту всіх учасників процесу – існують поведінкові норми навіть при перекладі жартів. Та чи завжди можливо залишатися непоміченим?

У мене та моїх колег назбирається добра вибірка випадків коли на якомусь заході хтось із учасників наполегливо пропонує випити, потанцювати, дати номер телефону чи просто ставить недоречні запитання.

Мені особливо запам’яталося як за фуршетом одна пані привселюдно поцікавилася чи я бува не займаюся репетиторством і чи не могла би підтягнути англійську її діткам.

З одного боку, такі ситуації вимагають неабиякого дипломатичного хисту, адже вміння чемно відповісти чи відмовити у недоречних проханнях, при цьому не образивши людину і зберігши невимушену атмосферу світської бесіди приходить лише з досвідом. А з іншого – вони свідчать про прогалини в знаннях етики робочих взаємин і неабияк ускладнюють і без того складну роботу перекладача.

Що з цим усім робити?

Аби уникнути неприємних ситуацій, варто, звісно, заздалегідь обговорювати всі деталі організації, ставити якомога більше уточнюючих питань і пояснювати про особливості своєї роботи, іншими словами – просити замовника допомогти Вам допомогти йому 🙂

І хоча усіх проблем не вирішити, а кожен новий день приноситиме нові виклики, діалог та інформування можуть стати першими ефективними кроками на шляху до якісно нових стандартів робочих взаємин в перекладацькій галузі.

 

Автор статті – Юля Беген-Герус, усна перекладачка