Термін «ідіома» знайомий усім, навіть тим, у кого немає філологічної освіти. Це стійкі, неподільні мовні звороти, значення яких НЕ випливає з їх окремих компонентів. Ідіоми прикрашають мову, збагачують її та роблять неповторною. Проте саме ця неповторність може стати справжнім викликом для перекладача, особливо усного. Ідіоми виникають здебільшого на основі побутових, культурних та історичних реалій певної країни, зрозумілих лише її мешканцям. Вирвати цю реалію з рідного ґрунту та пересадити на чужий — завдання як мінімум не з легких, а часто взагалі непосильне.

alles_in_butterЗ точки зору перекладу ідіоми можна умовно поділити на три групи. До першої відносяться ті, до яких існують точні відповідники в мові перекладу. Під словом «точні» я тут маю на увазі майже дослівні — ті, які базуються на одній і тій же реалії, на одному і тому ж образі чи явищі.  Наприклад, alles in Butter — усе як по маслу (дослівно «усе в маслі»), den Faden verlieren — впустити нитку розмови (дослівно «загубити нитку»), etwas auf die große Glocke hängen — роздзвонити на всенький світ (дослівно «повісити щось на великий дзвін»), alle über einen Kamm scheren — стригти всіх під один гребінець, vor Neid platzen — луснути від заздрощів. Такі ідіоми в різних мовах мають здебільшого однакове значення та майже однакове словесне оформлення, тому їх переклад особливих труднощів не викликає.

До другої групи входять ідіоми, які мають відповідник у мові перекладу, проте цей відповідник базується на іншому образі, на іншій реалії. Щоб перекласти таку ідіому, треба спочатку з’ясувати її походження та значення в культурі мови оригіналу. На цій групі зупинимося детальніше — нижче наводимо деякі німецькі ідіоми, їх походження та відповідники в українській мові.

Seinen Senf dazugeben

 — дослівно «додати своєї гірчиці». Це означає «втручатися в чужу розмову», «висловлювати свою думку, коли про неї ніхто не запитує». Коріння цього виразу сягає XVII століття, коли в Європі гірчиця була дуже великою рідкістю та вважалася делікатесом. Тоді шинкарі, аби привабити відвідувачів, додавали гірчицю до всіх страв, навіть якщо вона була зовсім непотрібною та могла зіпсувати смак страви. Схоже, українцям дефіцит гірчиці був незнайомий — у нас якщо хтось устряє в чужу розмову, то «вставляє свої п’ять копійок».

seinen-senf-dazugeben

Den Kürzeren ziehen

 — дослівно «витягнути коротшого». Цей вираз виник зі звичаю, за допомогою якого вирішували суперечки, коли сторони не могли дійти згоди. Їм простягали дві травинки, гілочки, сірнички чи щось подібне та пропонували витягнути одну з них. Хто витягував коротшу — автоматично програвав. От і з’явився вираз зі значенням «зазнати невдачі», «зазнати поразки». Щоправда, в українському відповіднику цього фразеологізму чомусь про жодні довші чи коротші травинки не йдеться — ми кажемо просто «спіймати облизня».

Den Kürzeren ziehen

Etwas hinter die Ohren schreiben

 — дослівно «записати щось за вухами». Коли я вперше почула цей вираз і дізналася про його значення, мені одразу стало цікаво, чому українці, аби запам’ятати щось на все життя, зарубують це собі на носі — частині обличчя, яку видно принаймні в дзеркалі, а німці записують це собі за вухами, де, аби як те дзеркало крутив, нічогісінько не побачиш? Та й потім, ті вуха мити інколи треба… Річ у тім, що раніше більшість угод укладалися в усній формі, і, домовляючись про щось, за свідків часто брали дітей. Щоб діти добре запам’ятали все, про що домовилися дорослі, їм давали добрячого запотиличника. От і виходило, що єдине місце, де текст угоди був зафіксований (принаймні формально) — у дітей за вухами.

hinter die Ohren shcreiben

Wie gerädert

 — дослівно «як колесований». Здогадатися про значення можна, якщо знати, що таке колесування. Цей вид страти був дуже поширений у Середньовічній Європі — засудженого прив’язували до величезного колеса, залізним ломом переламували йому всі кості, а тоді на тому ж колесі обертали лицем до неба, аби засуджений повільно конав під палючим сонцем. Тож «як колесований» — це геть виснажений, розбитий. Під час перекладу цієї ідіоми українською мовою перекладачеві достатньо лише змінити вид страти — думаю, ви вже здогадалися, що в нас про виснажену до краю людину кажуть «як з хреста знятий».

sich gerädert fühlen

Wo der Pfeffer wächst

 — дослівно «там, де росте перець». Це означає «дуже далеко» — так далеко, що й уявити важко. Німці тут виявилися трохи ввічливішими за українців, які описуючи дуже велику відстань, вживають вираз «де чорт добраніч каже». У Європу раніше перець доставляли аж із самої Індії, і за відсутності літаків та інших сучасних надшвидких засобів пересування більшість європейців могли лише мріяти про те, щоб потрапити туди. До речі, на відміну від українців, німці також використовують цей вираз, коли хочуть послати когось подалі: „Geh dorthin, wo der Pfeffer wächst!“ — «Не йшов би ти туди, де росте перець!», тобто подалі, щоб очі мої тебе більш не бачили.

Wo der Pfeffer wächst

Böhmische Dörfer

 — дослівно „богемські села». Богемські села для німців, точніше, їх назви — це щось цілком незрозуміле, щось таке, що неможливо осягнути — так само, як для нас китайська грамота. Хоча Богемія — історична область Чехії — знаходиться дуже близько від Німеччини, чеська мова здавалася німцям дуже складною та незрозумілою, а щоб вимовити назву чеського населеного пункту, німець мусив кілька разів звихнути собі язика.

Böhmische Dörfer

Bei jemandem sind Hopfen und Malz verloren

 — дослівно «у когось пропав і хміль, і солод». Так німці висловлюються, коли хочуть сказати про когось «він безнадійний», «він невиправний», «йому вже ніщо не допоможе». Звичайно, всі вже здогадалися, що цей вираз походить із галузі пивоваріння. Німецьке пиво славилося (і славиться) далеко за межами Німеччини, проте навіть такі майстри пивоваріння, як німці, інколи припускалися помилок, і тоді все пиво, а разом із ним і головні його інгредієнти — солод і хміль — були втрачені, а вся робота йшла коту під хвіст. У нас чиясь невиправність аж ніяк не пов’язана з пивом — ми кажемо «горбатого могила виправить».

Читайте статтю на схожу тему: Краса в німецькій мові: чи є вона?

Einen Korb geben

— дослівно «дати кошика». Цей вираз походить із середньовічного обряду сватання — коли хлопець сватався до дівчини, вона спускала йому з вікна на мотузці кошик. Хлопець залазив до того кошика, і дівчина піднімала його до себе у світлицю. Якщо жених був небажаним, дівчина вибирала кошика з неміцним дном, тому рано чи пізно горе-жених провалювався й гепався на землю з чималенької висоти. Деякі особливо гонорові дівиці могли підняти кошика десь до половини, а потім лишити його висіти на стіні на втіху роззявам. Пізніше цей звичай став гуманнішим — відмовляючи потенційному нареченому, дівчина вручала йому кошика з пробитим дном. Українські дівчата зі своєю лагідною вдачею вирішували не знущатися з бідного хлопця зайвий раз — просто давали гарбуза (хоч гарбузової каші собі зварить).

Einen Korb geben

До третьої групи належать ідіоми, які не мають точних відповідників у мові перекладу. Це здебільшого авторські ідіоми, які ввійшли в ужиток через літературний твір відомого автора, або ідіоми, пов’язані з історичними подіями, що відіграли важливу роль у політичному чи культурному житті країни. Наведемо приклади кількох із них.

Einen Eiertanz aufführen

 — дослівно «виконувати яєчний танок». Цей вираз увійшов у німецьку мову з легкої руки генія німецької та світової літератури Йоганна Вольфганга фон Гете. Одного разу під час прогулянки він побачив, як дівчинка виклала на землі складний візерунок із яєць, а тоді, зав’язавши собі очі, взялася танцювати між ними, не зачіпаючи при цьому жодного яйця. Це настільки вразило письменника, що він вирішив описати «яєчний танок» у одній зі своїх книг. Слава автора посприяла тому, що вираз став крилатим. Він має значення «бути дуже обережним», «зважувати кожен свій крок».

Einen Eiertanz aufführenTreulose Tomate

 — дослівно «віроломні помідори» — справді воістину німецький вираз. Коріння його сягає часів Першої світової війни, яку Німеччина програла. «Віроломними помідорами» німці називали італійців, які спочатку воювали на їхньому боці, а потім перекинулися до їхніх ворогів, оголосивши війну союзниці Німеччини Австро-Угорщині. Вирощування помідорів було на той час у Італії однією з найрозвинутіших галузей сільського господарства. Росіяни нехороших людей називають редисками, а от в українській мові жодного виразу з «овочевим» компонентом мені на думку не спадає. При перекладі такої ідіоми українською мовою можна вживати нейтральне «зрадник» або емоційно забарвлене «зрадливий пес».

Treulose Tomate

Abwarten und Tee trinken

 — дослівно «зачекати й випити чаю». Таку пораду завжди давав своїм пацієнтам відомий німецький лікар Генріх Аст, що жив у XIX столітті. Він був переконаний, що час і чашечка гарячого міцного чаю — найкращі ліки від усіх хвороб, і завжди повторював цю фразу своїм надто нетерплячим пацієнтам. Так вона закріпилася в німецькій мові. Українці, щоб згаяти час, теж часто випивають по кілька чашок чаю чи кави, але все-таки, якщо ми хочемо попросити когось надто нетерплячого зачекати, не пропонуємо йому чаю, а радимо набратися терпцю.

Abwarten und Tee trinken

Bis in die Puppen

 — дослівно «до ляльок». Унікальна ідіома, значення якої буде до кінця зрозумілим лише мешканцям міста Берлін. Річ у тому, що в одному з районів Берліна під назвою Тірґартен (нім. Tiergarten) до XIX століття стояли статуї античних богів із пісковика, які в народі називали ляльками. У той час район Тірґартен знаходився майже за містом, і щоб туди дістатися, потрібно було досить багато часу. Тому для мешканців Берліна «до ляльок» означало «дуже далеко». Так, мабуть, і слід перекладати цю ідіому — далеко, хтозна-де.

Bis in die Puppen

Звичайно, це не повний список німецьких ідіом. Наведені відповідники також не претендують на звання остаточних, особливо якщо пригадати, що під час перекладу обов’язково слід враховувати контекст, у якому вживається ідіома. Іноді, щоб краще передати зміст, у мові перекладу ідіому краще замінити нейтральним виразом. Кожен перекладач може запропонувати власні відповідники. Деякі ідіоми можуть мати навіть кілька приблизних відповідників, і перекладач може вибрати той, що йому найбільше до душі.

Автор статті – Галина Чуйко, перекладач з німецької