«Все, що можна автоматизувати, буде автоматизовано»
Шошана Зубофф, «пророчиця інформаційного століття», авторка книги «In the Age of the Smart Machine: The Future of Work and Power» («Ера розумної машини: як ринок праці та влада виглядатимуть у майбутньому» (1988)
«Добрий день, я ваша перекладачка»
Кожен усний перекладач починає свою роботу, звісно, не з кабінки чи мікрофона. Перекладачі навмисне приходять заздалегідь, щоби представитися і познайомитися з доповідачами.
В ці 10-15 хвилин розмови можна не лише уточнити важливі терміни, нагадати «правила гри»:
«Ми будемо он у тій частині залу, якщо читаєте із листка, дуже не поспішайте та говоріть в мікрофон, будь ласка. Техніки он там. Якщо раптом зникне звук, ми вам помахаємо.»
Так, ми нагадаємо аудиторії взяти навушники. Але водночас у цю мить налагоджується людський контакт, а отже – перекладачі перетворюються із «передавачів даних» на посередників комунікації.
Але – чи так це важливо? Зрештою, все тече, все змінюється, і на зміну людській праці приходять розумні машини. То чи варто усним перекладачам чекати на конкуренцію з боку машинного перекладу?
Машинним перекладом письмових текстів уже давно нікого не здивуєш, та і в галузі усного перекладу раз по раз відбуваються гучні презентації нових технологічних досягнень. Утім, навіть сама назва попереджала, що тут навряд чи йдеться про ‘interpreting’ (усний переклад на противагу письмовому перекладу ‘translation’).
Skype Translator пропонує користувачам спілкуватися виключно дистанційно, Microsoft PowerPoint Presentation Translator перетворює голосове повідомлення на текстове, а послідовний переклад через мобільний додаток від Google Translate збоку більше нагадує спілкування людей із телефоном, ніж справжню розмову.
Тож, звісно, поява нових видів портативних голосових перекладачів лишалася хіба питанням часу. Пристрій ili навіть виглядом нагадує мікрофон і, відповідно, відтворює принцип послідовного перекладу.
Маємо спроби запропонувати технологічний аналог синхронного перекладача – вже восени цього року перші передплатники отримають розумні навушники в парі з мобільним додатком від Waverly Labs. І, оскільки, на краудфандинговій платформі Indiegogo проект підтримали не просто на всі сто, а на вражаючі 3181% ($4,427,061), думаю, попит на такого типу електронні перекладачі цілком очевидний.
Варто відзначити, що від власне синхронного перекладу Waverly Labs поки взяли тільки принцип використання навушників, як зізнається в інтерв’ю засновник компанії. З цього ж відео зрозуміло, що якісний переклад досить простих фраз навіть для мовної пари англійська-іспанська ще не під силу електронному перекладачеві.
Хоча саме цю мовну пару Ніколас Руіз, консультант компанії Waverly Labs з питань усного перекладу та дослідник в галузі автоматичного опрацювання природної мови (Natural Language Processing), ставить у приклад «рекордної точності» машинного перекладу.
Користувачі ізраїльського старт-апу Lexifone, який надає послуги усного перекладу для телефонних розмов, також скаржаться на якість перекладу та довгий час очікування.
Значно цікавіші досягнення у цій галузі зараз демонструє наукова спільнота. Ще у 1999 році японські науковці представили на конференції, присвяченій штучному інтелекту, експериментальну систему для англо-японського синхронного перекладу.
В 2016 році група вчених із трьох університетів (Гонконгський, Нью-Йоркський та Університет Карнеґі — Меллона) запропонувала систему нейронного синхронного машинного перекладу, яка має забезпечити правильний баланс між якістю перекладу та затримкою, із якою він відбувається.
Звісно, великі компанії теж не пасуть задніх, і Google Translate із осені минулого року також використовує нейронний машинний переклад. Це дозволило взяти за одиницю перекладу вже не слово (що призводило до буквального перекладу) чи фразу (що виливається в проблеми із узгодженням окремих фраз у реченні), а ціле речення. Чи цього досить? Як добре знають перекладачі, «одиниця перекладу» – це вельми широке поняття.
Що найперше просять усі перекладачі перед початком роботи? Байдуже, письмовий текст чи усний – професійні перекладачі не візьмуться до роботи, не з’ясувавши контексту. В процесі усного перекладу велике значення має також екстралінгвальний / позамовний контекст – хто говорить, кому говорить, в якій ситуації. Жести, міміка, інтонація підказують перекладачам, коли мовці іронізують, жартують, або й забувають потрібне слово. За реакцією аудиторії також доводиться стежити. Ось кілька прикладів ситуацій, з якими постійно доводиться мати справу в усному перекладі:
В моїй практиці бували випадки, коли люди в залі, розуміючи обидві мови, слухали переклад лише тому, що там думки доповідачів були чіткіше, зрозуміліше сформульовані.
Стаття в тему: “Підводне каміння усного перекладу“
У всіх цих випадках перекладачі – де потрібно – додатково пояснюють чи витлумачують сказане. Повертаючись до слів Шошани Зубофф в епіграфі цієї статті: «все, що можна автоматизувати, буде автоматизовано».
А це означає, що шаблони – добре надаються до машинного перекладу, але унікальні тексти треба не перекладати, а відтворювати на унікальній основі.
Художня література, безумовно, належить до унікальних текстів. Але чи належать до них усні висловлювання? З мого досвіду, багато доповідачів не поступаються в художності вислову красному письменництву – стільки у їхніх промовах алюзій, каламбурів, переінакшених цитат і яскравих порівнянь. Взагалі, для спонтанного мовлення часто характерні унікальні оказіоналізми, метафори, персоніфікації. Образне мислення складно загнати в рамки шаблонів.
Якби я говорив мовами людськими й ангельськими, але не мав любови, я був би немов мідь бреняча або кимвал звучний.
І Послання Апостола Павла до Корінтян в перекладі Івана Хоменка
Окремо хочу зупинитися на додаткових ролях, які усним перекладачам доводиться брати на себе під час послідовного перекладу, особливо, якщо це супровід цілої делегації:
Це лише кілька стандартних прикладів, з яких видно, що усний перекладач часто працює в тандемі з іноземним замовником чи й виступає повноцінною частиною делегації. Адже завдання перекладача – забезпечити якісну комунікацію, а це не можна звести лише до передачі вимовленого.
Звісно, що потрібен. Зокрема, якщо діалоги короткі, прості та відповідають певним шаблонам, а мовні пари – різноманітні, то швидше і дешевше скористатися електронним перекладачем. Зокрема, перспективними для машинного усного перекладу виглядають такі сфери:
Корисними ці технологічні напрацювання будуть і для самих усних перекладачів. По-перше, результати досліджень та досягнення нейронних мереж цікаві будуть нейролінгвістам та когнітивістам. Можливо, на основі нових даних вдасться покращити програми для студентів мовних та перекладних спеціальностей. Як гросмейстери тренуються із машинами, так і професійні перекладачі зможуть вправлятися з штучним інтелектом у вузькоспеціалізованих напрямках типу судового, наприклад, перекладу.
Цікаве також застосування автоматизованих технологій для оцінки перекладу (на початку, мабуть, переважно на основі статистичних, а не якісних показників).
А що вже маємо чудові досягнення в сфері розпізнавання усного мовлення, то я би не відмовилася в кабінці від такого додатку на телефоні. Щоби в режимі реального часу відображав мені текст промови та виділяв ключові слова (країни, цифри, дати, т.д.). Зрештою, письмові перекладачі вже опанували переклад з використанням комп’ютерних технологій та програми пам’яті перекладів. Цікаво, коли в усному перекладі з’являться свої відповідники.
Авторка статті – Наталія Дьомова, перекладачка з англійської