HhylLAW-x1s

Уявімо собі, що після фіналу Євробачення прихильник з Німеччини, розчарований поразкою свого улюбленого співака, виплескує негативні емоції на іншого шанувальника пісенного конкурсу і завдає йому тілесних ушкоджень, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність. І тут в процес вступає перекладач, без участі якого реалізація засади мови кримінального провадження взагалі неможлива, адже згідно з Кримінально- процесуальним кодексом України підозрюваний та обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами  перекладача за рахунок держави.

То ж який правовий статус, права та обов’язки має перекладач? Хто і в яких випадках може залучати перекладача до кримінального провадження? Чи несе кримінальну відповідальність сам перекладач? Ці та інші питання розглянемо детальніше в статті на прикладі України та порівняймо із роботою судового перекладача в Австрії, як країни, яка вважається провідною у питанні реалізації засади мови, якою здійснюється кримінальне провадження.

pravo

Правовий статус перекладача, його права та обов’язки

Кожному перекладачеві, якого залучають до кримінального провадження варто знати свої права та обов’язки. Стаття 68 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) чітко вказує:

Перекладач має право:

  1.  ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
  2.  знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
  3.  одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
  4.  заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Перекладач зобов’язаний:

  1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
  2. заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом;
  3. здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
  4. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Стаття в тему: “Найдавніша професія на новий лад

Що ж стосується Австрії, то КПК Австрійської Республіки визначає перекладача, як «особу, яка на основі своїх особливих знань здатна здійснювати переклад з мови судочинства на іншу мову або перекладати з іншої мови на мову судочинства», а Закон «Про експертів та судових перекладачів» (далі – ЗЕСП) розрізняє усного перекладача (Dolmetscher), – як мовного експерта, який перекладає усний текст з вихідної мови на мову перекладу, і письмового перекладача (Übersetzer) – як мовного експерта, який перекладає письмовий текст з однієї мови на іншу. На відміну від Австрії, поняття перекладача, як учасника кримінального провадження, належним чином в кримінально-процесуальному кодексі України не розкривається, що створює в подальшому труднощі при вирішенні питання, пов’язаних із визначенням компетентності перекладача.

Хто такий присяжний перекладач?

На відміну від України в багатьох зарубіжних країнах (зокрема і в Австрії) для здійснення офіційного перекладу юридичних документів а також надання послуг усного перекладача на території юрисдикції конкретного суду існує так званий інститут присяжних (судових) перекладачів.

Незважаючи на те, що присяжний перекладач працює в режимі самофінансування і самостійно організовує свою роботу, юридичний переклад підзвітний і підконтрольований, як правило, Міністерству юстиції. Основні умови роботи присяжного перекладача визначаються законом. Отримання статусу присяжного перекладача, як правило, пов’язане з низкою формальностей: складанням іспиту, наявністю громадянства держави, здобуттям вищої професійної освіти, проходженням періодичної атестації, принесенням відповідної присяги. Засвідчені присяжним перекладачем документи мають доказову силу в суді, а сам такий перекладач діє від імені держави. В силу цього присяжний перекладач не має права ухилитися від засвідчення перекладу і зобов’язаний надати послугу будь-якій особі, яка до нього звернулася.

Law and justice concept

Як функціонує інститут судових перекладачів Австрії?

Всі судові перекладачі є членами Австрійського об’єднання присяжних та сертифікованих перекладачів, яке існує ще з 1920 року. Підставами для внесення даних перекладача до реєстру є: професійні знання, повна дієздатність, надійність, постійне місце проживання в районі суду першої інстанції (в юрисдикції якого вноситься запис), чесність, знання правил поведінки в суді та досвід роботи (для випускників спеціалізації «перекладач» – 2 роки, без наявності відповідного диплому – 5 років).

Сертифікаційний екзамен приймає комісія у складі трьох спеціалістів: юриста – голови комісії, представника об’єднання присяжних та сертифікованих перекладачів та експерта-лінгвіста. Іспит складається із декількох частин, в яких перевіряються не лише мовна компетентність претендента, перекладацькі навики, техніки перекладацьких нотаток, але й фахові знання основ юриспруденції. У разі успішної здачі екзамену, перекладач офіційно складає присягу та отримує посвідчення та круглу особисту печатку. Таким чином, завдяки строгій процедурі відбору гарантується належна фахова компетентність перекладачів. На даний час, об’єднання налічує 530 учасників-перекладачів із наявних 49 мов. Сертифікованих судових перекладачів з української мови – семеро.

А тим часом в Україні…

Хоча в Україні офіційно не існує поняття «судового» чи «присяжного перекладача», яке є типовим для багатьох європейських країн, урядом України була зроблена спроба формування так званого Реєстру перекладачів, які б могли залучатися до судового розгляду. Насправді Реєстр перекладачів – це веб-сторінка Державної міграційної служби України, що містить відомості про перекладачів, які можуть залучатися органами державної влади. Однак на практиці Реєстр перекладачів судами фактично не використовується, оскільки в даному Реєстрі не завжди можна знайти необхідну інформацію про перекладача та мову, якою він володіє. Крім того, із наявної інформації в Реєстрі перекладачів не можливо визначити відповідність перекладача критеріям фахівця.

EJb7ynU34cE

Хто залучає перекладача до кримінального провадження?

В статті 68 КПК України зазначено, що перекладач залучається сторонами кримінального провадження або слідчим суддею чи судом у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів. Зазвичай, про залучення перекладача до справи клопочеться одна зі сторін кримінального провадження, зацікавлена у вирішенні справи. Вона ж і оплачує гонорар перекладача.

Якщо сторони відмовляються шукати перекладача або платити йому, тоді це має зробити суд. Суд, як правило, звертається з клопотанням в державні органи, які мають штатних перекладачів, з проханням забезпечити участь перекладача в процесі.

На відміну від України, в Австрії перекладач залучається до судового провадження не лише судом чи слідчими органами але й прокуратурою шляхом вибору із актуального електронного списку судових та сертифікованих перекладачів того мовного експерта, який найближче живе до місця проведення судового засідання. Залучення перекладача передбачає не лише надання послуг усного перекладу, але й виконання письмового перекладу. Варто зазначити, що, крім сертифікованих судових перекладачів до австрійського кримінального процесу можуть залучатися позаштатні експерти та перекладачі, однак пріоритет надається все таки сертифікованому перекладачу, дані про якого внесені у вищезгаданий реєстр.

Як визначити компетентність перекладача?

Вибір особи як перекладача передбачає в Україні низку дій, зокрема, з’ясування його компетенції, встановлення наявності підстав для відводу, проведення попередньої бесіди з передбачуваним кандидатом, вирішення питання про призначення перекладачем. Документ про відповідну освіту та кваліфікацію перекладача є Єдиним допустимим доказом вільного володіння іноземною мовою. Залучення інших осіб як перекладачів, які відповідної кваліфікації не мають, може призвести до неправильного перекладу і порушення прав особи, яка не володіє мовою. Тому практика свідчить про те, що визначаючи компетентність перекладача, слідчий або суддя, що залучає перекладача до процесу, керується лише наявністю диплома про відповідну професійну освіту. Разом із тим, особливості фахової юридичної мови, що вимагає специфічних знань та навиків, спонукає до критичного оцінювання такого підходу, оскільки наявність диплому про володіння мовою не гарантує автоматично якісного юридичного перекладу.

Кримінальна відповідальність перекладача

Що ж стосується кримінальної відповідальності особи, яка призначена перекладачем у кримінальній справі, то вона настає за відмову виконати обов’язки перекладача, а також за завідомо неправильний переклад. Відповідно до Кримінального Кодексу України, перекладач несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин здійснювати переклад. Відмова, викликана поважними причинами (перекладач усвідомлює, що недостатньо знає мову, з якої треба робити переклад, тощо), у випадку підтвердження цих обставин, не тягне кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу може наставати у разі злісного ухилення перекладача від явки до суду, а також за його злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування чи прокурора.

В кримінальному праві Австрії не існує окремої норми, яка б чітко встановлювала кримінальну відповідальність перекладача. Але в КПК можна знайти багато норм, які регулюють кримінальну відповідальність експерта, процесуальні права та обов’язки якого ототожнюються зі перекладачем, наприклад позбавлення волі експерта до трьох років за надання завідомо неправильного висновку. Окрім цього, відповідно до закону «Про експертів та судових перекладачів» перекладач немає права розголошувати без дозволу суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження, які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків та несе відповідальність за вірність завірених ним перекладів.

sud1

Присяжний перекладач очима австрійського судді

Загалом, питання співпраці і взаємодії суду та перекладача в Австрії є постійно актуальним та невичерпним. Вчені лінгвісти та правники періодично досліджують тему судового перекладу, вносячи нові корективи чи просто підбиваючи певні статистичні дані. Так, нещодавнє дослідження, яке провела професор Віденського університету Міра Кадріч в судах міста Відня, показало, що більшість з опитаних суддів від 1 до 4 разів на місяць ведуть справи із залученням перекладача. При виборі та залученні перекладача до судового розгляду більшість суддів звертається до вже згаданого реєстру присяжних та сертифікованих перекладачів (39%), рідше критерієм відбору є рекомендація іншого судді-колеги та залучення перекладача, який здійснює приватну перекладацьку діяльність.

Цікавими виявилися результати опитування суддівського корпусу щодо функції перекладача в суді: більшість суддів (65%) вбачають у перекладачеві роль допоміжного органу суду; 52% суддів трактують перекладача як мовного посередника (власне як перекладача); третє і четверте місце посідає перекладач в ролі експерта з іноземної мови (39%) і перекладач, як експерт з іноземної мови та культури (30%). Беручи до уваги результати даного опитування можна лише відзначити вагому роль, яку відводить австрійський законодавець судовому перекладачеві як учаснику судового процесу та свідчить по приклад успішної співпраці двох державних інституцій.

У підсумку варто зазначити, що стороні, яка залучає перекладача не слід нехтувати важливістю ролі перекладача у кримінальному провадженні, адже без перекладача неможливо створити належні умови комунікації між учасниками провадження у справі, якщо деякі з них не володіють мовою судочинства; а самому перекладачеві треба пам’ятати про відповідальність, яку він несе надаючи перекладацькі послуги.

Автор статті – Ірина Ничка, магістр німецької філології, магістр правознавства