Специфічні контексти перекладу: поле психотерапії.

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..

(Т. Шевченко)

Уявіть собі групу людей, яка зібралась на довший час, аби кожен її учасник міг ґрунтовно дослідити взаємодію свого внутрішнього світу зі світом інших людей.

group

Для майбутніх психотерапевтів участь у такій групі є обов’язковою складовою освіти. В такої групи має бути ведучий-психотерапевт, такий собі керманич у бурхливому морі думок, емоцій, вражень, фантазій, упереджень і захоплень.

А тепер уявіть, що всі учасники говорять однією мовою, а ведучий – іншою. Додається “третій не зайвий” компонент цієї взаємодії – перекладач.  

Передавач емоцій та переживань, симпатій і антипатій, страхів та фантазій, метафор, найдивовижніших сновидінь та їх інтерпретацій.

Бути в цьому, витримувати це, намагатися збагнути самому і перекласти іншим іншою мовою – стало захопливим викликом випробовування власних меж та компетенцій.

За більш як 20 років перекладацької практики мені доводилось випробовувати різні стратегії та стилі в роботі. Як давати собі раду з цим виром ідей, не заблукати в цьому лісі образів, не захлинутися у морі почуттів?

У своїй роботі я відстежила наступні аналогії:

  • За сприятливих обставин робота перекладача полягає у скрупульозному перебиранні слів, значень та символів, їх обережному пересаджуванні (нім. Übersetzung) на інший мовний і культурний ґрунт і пильному стеженні за розростанням посіяних асоціацій і виполюванні зайвих бур’янів.
  • Іноді вона нагадує сумлінно-монотонну роботу поромника під час переправляння (інше значення нім. Übersetzung) змістів з одного берега мовного потоку на інший.
  • А іноді перекладач потрапляє у справжній шторм у відкритому морі. І тоді попри звичний префікс «пере-» на думку спадає ще одне із словникових значень лексеми транс,  – «затьмарення свідомості та автоматичне здійснення різних учинків, дій». Тоді, за словами очевидців, у перекладача “скляніють очі”  і він чи вона перетворюється на автоматичний ретранслятор потоків інформації.

У ситуації двомовної терапії над миттєвим вихоплюванням з контексту відповідного семантичного значення тяжіє подвійна відповідальність: з одного боку – за якість терапевтичної комунікації,  а з іншого – за кількість затраченого на переклад часу.

До цього додається тривога за те, щоб можливий дефект перекладу не знівелював ефекту терапії. Якщо ще взяти до уваги множинність смислів слова у певній мові, феномени омонімії, омофонії, полісемії тощо і помножити їх на кількість учасників у терапевтичній групі, то можна зрозуміти побоювання тих, хто сумнівається у ефективності цього процесу у двомовному модусі.

Коли творчо-технічний тандем терапевт-перекладач складається успішно, налаштовуючись на сигнали та хвилі мовного потоку один одного та групи, то результати цієї співпраці всупереч побоюванням та перевершуючи очікування змушують повірити у магію «спілкування між рядків», відчути матрицю позасвідомих потоків інформації.

Чим іще можна пояснити той феномен, що емоційна реакція на сказане часто з’являється раніше, ніж відбувся переклад, чому одних перекладати легко, а з іншими починаєш сумніватися у правильності вибору професії?

У ситуації перекладу терапевтичної групи значення набуває все:

  • сказане і несказане;
  • слова, які знаєш іншою мовою, але не можеш вимовити;
  • слова, які раптом вигулькують нізвідки ніби невлад, але згодом тягнуть за собою неймовірний шлейф асоціацій, дотичних до обговорюваної теми…

Важливо, знову ж таки, у цьому чудовому шлейфі не заплутатись і не зашпортатись ☺. Адже звучання і семантичні поля слів у різних мовах є різними. При труднощах перекладу найважливіше, можливо, – це протягнути ядро слів, яке не обов’язково міститься у точності понять.

Наприклад, семантичне поле латинського sensus фактично поділяється на три сфери:

  1. відчуття, чуттєве сприйняття, напр. на дотик (сенсорика);
  2. розуміння, інтелектуальне сприйняття (вловлювати суть/смисл, збагнути (ahnen), значення – розуміти і відчувати водночас – відчувати нутром, нюхом чути, мати чуйку);
  3. (по)значення (Bedeutung).

Доводиться підключати власну інтуїцію перекладача в залежності від контексту.

Ще один приклад: почергове вживання зокрема у психоаналітичних працях Фройда терміну душевний або ж психічний апарат. Кожен з них окреслює різне семантичне поле, тягне за собою інший шлейф асоціацій, має різне емоційне забарвлення. Натомість у французькій мові нема прикметника душевний, а є лише психічний.

При покиданні вихідної мови викристалізовується сенс невідповідності мови перекладу. Залишається «вільна зона», яка не піддається перекладу – “пустка із достатком довкола” (Поль Клодель).

І тоді настає трепетний момент креативного пошуку відповідника відчутого сенсу. Трепетний у всіх відношеннях, бо іноді тремтиш від страху не справитися або не встигнути, а іноді відчуваєш трепет ейфорії  від влучно знайденого слова. Вже тільки заради цього варто перекладати.

Автор статті – Вікторія Слюсаренко, філолог, психолог

Вважаєш, що саме ця стаття повинна потрапити в трійку фіналістів? Напиши “чому” в коментарях! Ми обов’язково врахуємо думку читачів!


Інші статті з конкурсу “Стаття на 1000”: