професійний переклад

“Язиком молоти – не мішки тягати“.

Відомий вислів, який вже насправді не відображає реалій сучасного світу. Зараз все радше навпаки: Інтелектуальна праця вимагає більше зусиль, підготовки, природних на набутих талантів та заангажованості, аніж фізична. Професія перекладача є однією з найдавніших видів розумової діяльності. Та незважаючи на це, а може й саме завдяки цьому, громадська думка про неї сформована під впливом деяких стереотипів. Професійний перекладач – це професія, яку не всім осягнути. Давайте спочатку розглянемо основні характеристики перекладацької діяльності.

  1. Перекладач – фах, який починають вивчати у ВНЗ та продовжують вдосконалювати все життя.
  2. Перекладач може виконувати або усний або письмовий переклад.
  3. Деякі унікуми здатні перекладати як усно, так і письмово.
  4. Не кожен, хто володіє іноземною мовою, здатен перекладати.
  5. Перекладач – не повна назва професії. Бо є перекладачі з англійської, німецької, польської, іспанської тощо мов. Правда, є випадки, коли одна людина може виконувати переклад з двох і більше мов.
  6. Вважається, що найбільш ефективним буде переклад, виконаний перекладачем його рідною мовою, а не навпаки. Однак, це не обов’язково. Є люди, які однаково досконало володіють двома і більше мовами.

Читайте детальніше у статті “Хто такі білінгви?”

Зараз спробую деталізувати та розглянути під дещо іншим кутом вище наведені тези.

Роботи на 5 хвилин

Ти знаєш англійську (польську, німецьку, гуджараті…). Переклади мені інструкцію до ліків. То для тебе 5 хвилин…

Мабуть кожний без перебільшення перекладач хоч раз в житті стикався з подібною ситуацією. Замість інструкції до ліків може бути інструкція з експлуатації авто на 150 сторінок чи збірник рецептів до мультиварки. Насправді, від такого типу прохань страждають не лише перекладачі. Українцям в принципі не властиво ставитися з повагою до чужої праці, не кажучи вже про вміння її реально / адекватно оцінити. Мабуть, це пов’язано із тим, що у нас мало хто працює за фахом. Складається враження, що між професією і освітою відсутній причинно-наслідковий зв’язок, тому будь-хто, незалежно від освіти, може працювати за будь-яким фахом. Цілком можливо, що деякі професії дійсно набуваються переважно досвідом. Та на загал, хороший спеціаліст – це завжди результат як профільної освіти, так і набутого досвіду.

Хіба то робота?

професійний перекладачІ це ще не найгірший варіант. Не всі сприймають переклад як професію чи роботу. Радше як хобі чи таку собі розвагу.

Хіба розмовляти чи писати може вважатися роботою? Це ж вміє робити кожна письменна людина!

Гарно ілюструє цей момент ефект Даннінга-Крюґера, який можна перефразувати наступним чином:

Проблема сучасного світу в тому, що розумні люди повні сумнівів, а дурні переповнені впевненістю.

А після фрази: “Напишіть мені цей лист англійською” можна лише розвести руками.

Ніколи не варто нікому нічого пояснювати. Той, хто не хоче слухати, не почує і не повірить, а той, хто вірить і розуміє, не потребує пояснень.

Омар Хайям

Філолог не означає перекладач

Інший стереотип у сприйнятті професії перекладача: професійний перекладач – це людина, яка володіє іноземною мовою. Можна прекрасно спілкуватися навіть кількома іноземними мовами. Та це абсолютно не означає вміння автоматично переходити з мови на мову, коли потрібно передати чужу думку.

Типове для більшості українського суспільства розуміння перекладацької діяльності: знаєш іноземну мову – можеш перекладати. Думка, м’яко кажучи, хибна. По-перше, потрібно чітко диференціювати володіння іноземною мовою і вміння використовувати іноземну мову для певних потреб.

Перекладати – означає володіти мінімум двома мовами: рідною та іноземною. Це лише перший крок, основа, фундамент, без якого переклад як діяльність неможливий. Не варто недооцінювати важливість володіння рідною мовою. Спілкуючись нею з дитинства ми автоматично засвоюємо всі неправильності, діалектизми, і зазвичай думка про те, що рідною мовою треба користуватися, керуючись правилами, у нас не виникає. У повсякденному житті всіх набутих природнім чином знань нам достатньо.

Коли ж мова стає інструментом у нашій діяльності, ми наштовхуємося на безліч питань щодо морфології, синтаксису, стилістики, фразеології тощо. А професійний перекладач працює зі всіма пластами мови: різними стилями, професійними мовами та арго, мовами вікових груп, діалектами, жаргонами. Додайте до цього використання слів-реалій, неологізмів, архаїзмів, фразеологізмів тощо. В ідеалі перекладач працює в одному напрямку. Але це в ідеалі. Зазвичай кожний переклад – це окремий проект, в ході якого потрібно мало не засвоїти нову спеціальність та стати іншою людиною.

Перекладач – професійний шизофренік, що постійно блукає межею, ризикуючи власним здоровим глуздом у зоні зіткнення двох мов і двох культур. Він діє у піднесеному стані думки, ніби у трансі – дійсно, це – творчий транс, стан біполярності, одночасного перебування у двох місцях, паралельного руху у двох світах. У цьому розумінні перекладач – чужоземний приходько, мандрівник у постійно зростаючому світі літератури. Будучи непомітно засудженим на самотність, перекладач входить у нетиповий стан сприйняття речей.
Золтан Пек (Zoltán Pék)

Іншою важливою навичкою є трансформація тексту однієї мови в текст іншої мови. І це не просто “написати чи сказати іншою мовою”. Ця діяльність головного мозку перекладача передбачає такі нейрофізіологічні та психологічні аспекти як: хорошу пам’ять, вміння переключатися між двома мовами, вміння порівнювати та робити оптимальний вибір.

На всі руки майстер?

перекладачПрофесійний перекладач у своїй діяльності оперує не лише мовними засобами. Будь-який переклад належить до певної сфери людської діяльності. Тож перекладач постійно стикається з новими для себе ідеями, термінами, процесами, які потребують вивчення та аналізу, а не обмежуються лише знаннями із сфери широкої ерудиції. Звичайно, в сучасному світі досить просто почерпнути необхідні вузько-фахові знання із того ж інтернету (пошукові системи, вікіпедія, youtube, онлайн-словники та довідники тощо).

Тож професійний перекладач повністю занурюється у новий для себе світ: вивчає будову двигунів внутрішнього згорання чи технології виробництва сухого вина; читає різноманітну документацію на профільних сайтах, переглядає відео та креслення. Після завершення перекладу розширюється не лише його кругозір: перекладач може отримати додаткові теоретичні знання у відповідних галузях.

Хочеться вкотре підкреслити, що перекладати – це не просто писати чи розмовляти іноземною мовою. Це творчий, аналітичний, трудо- та часоємкий процес, швидкість і результат якого часто важко передбачити. Іноді переклад 10-ти сторінок можна виконати за один день (відома тематика, правильно побудований логічний і зв’язний текст, натхнення у перекладача тощо). А іноді буває так, що на одне речення доводиться витратити більше години, а то й пів дня.

Ти сам розумієш, що написав?

translation processТа все ж мабуть найбільшою складністю при передачі оригіналу іншою мовою є спосіб мислення автора тексту. Передати авторський стиль, зрозуміти хід думок іншої людини – завдання не з простих. Це стосується не лише літературного перекладу, як би можна було подумати. Будь-який лист чи довідка відрізняються своїми неповторними ознаками: порядок викладу, діалектизми, жаргонізми, слова-реалії тощо. Додайте до цього ще такий нюанс: не кожен володіє рідною мовою на достатньому рівні, не кожен може адекватно висловити свої думки, викласти їх на папері. Іноді доводиться буквально здогадуватися, що саме мав на увазі автор.

Перекладач повинен бути чудовим редактором, психологом, суддею людських смаків; якщо ні, то його переклад буде жахіттям. Але навіщо людині з такими рідкісними якостями ставати перекладачем? Чому б їй самій не бути письменником або займатися справою, у якій кропітка праця і видатні розумові здібності отримують належну винагороду? Хороший перекладач має бути водночас і мудрим, і дурнем. А де зустрічаються такі поєднання?
Ісаак Башевіс Зінгер (Isaac Bashevis Singer)

Вдалий переклад

Скільки б не тривав процес, рано чи пізно він завершується. Чи завершується переклад з останньою крапкою в тексті? Зазвичай – ні. Він ще довго живе в голові перекладача, якому постійно спадають на думку кращі, влучніші, цікавіші варіанти. Ідеальна ситуація – перечитати свою роботу через кілька днів після завершення. Іноді переклад в результаті такого вичитування може змінитися до невпізнання.

Перший закон перекладу – чіткий: ніщо не можна вважати остаточним.
Генрі Гіффорд (Henry Gifford)

Humanum errare est

Кожній людині властиво помилятися. І перекладачі не виняток. Найкраще віддати переклад на редагування незалежному експерту – іншому перекладачу, професійному редактору, носію мови. Перекладач має власний стиль, звикає до своїх текстів, тож іноді просто не помічає помилок чи недоліків.

Необхідні навички для здійснення професійного перекладу

pismovij-pereklad-min

Як підсумок вищенаписаного викристалізовуються основні передумови оволодіння професією перекладача:

  • володіння рідною мовою
  • володіння іноземною мовою
  • хороша пам’ять
  • аналітичні здібності
  • творчі здібності
  • широка ерудиція
  • особливі властивості мозку – вміння переключатися
  • швидка реакція (для усного перекладача)
  • стресостійкість (для усного перекладача)
  • тактовність (для усного перекладача)
  • “шосте чуття” чи інтуїція (те “щось”, що неможливо описати, але присутність чого є бажаною у людей, які є кращими у професії)

Серйозний набір, чи не так? Більше схоже на резюме агента 007. 😉

Специфіка діяльності

перекладачБільшість перекладачів надають перевагу фрілансу, а не штатній роботі. Фріланс передбачає свободу вибору замовника і тематики перекладів, режиму роботи. З недоліків назвати можна наступні:

  • нерегулярність замовлень
  • робота ночами та на вихідних

Життя перекладача-фрілансера непостійне як океан: то повний штиль, то шторм замовлень. Правильно розподіляти час в таких ситуаціях – марна порада. Головне – висока працездатність та вміння переключатися між періодами застою та напруження.

Та й більшості працедавців економічно невигідно брати перекладачів у штат. Якщо бюро перекладів невелике чи лише почало свою діяльність, майже неможливо забезпечити перекладачів роботою на повний робочий день.

nota bene:

Оцінюється робота письмового перекладача, виходячи із ставки за слово / стандартну перекладацьку сторінку. Абсолютно механічна бухгалтерія, яка жодним чином не враховує елемент творчого підходу. Однак не буду заглиблюватися в процеси і проблеми ціноутворення та оплати праці перекладачів в Україні. Це комплексна проблема, яка зачіпає всі сфери інтелектуальної праці в цілому.

Автор статті – Ольга Іовенко