Межі моєї мови – це межі мого світу

Л. Вітґенштайн

tower of babel

Barnaby Barford: The Tower of Babel

Історія Вавилонської вежі стає все менш актуальною в сучасному світі. Сьогодні вже нікого не здивуєш знанням кількох іноземних мов: діти змалечку відвідують репетиторів або мовні школи, а дорослі вечорами надолужують знання на курсах. Ба більше, завдяки міграційному буму світом шириться вельми цікавий культурний феномен – бі- та мультилінгвізм (себто дво- та багатомовність). За даними Єврокомісії, 56% мешканців країн Європи володіють як мінімум однією іноземною мовою, не враховуючи рідну, 28% – щонайменше двома, а 11% – як мінімум трьома. Статистика показує, що найпопулярнішими «другими іноземними» є англійська, французька, німецька та іспанська. Явище багатомовності стає об’єктом ґрунтовних міждисциплінарних досліджень та палких суперечок між вченими-психологами, соціологами та лінгвістами. На сторінках численних книжок, дисертацій, статей та рецензій розгорталися справжні баталії про користь чи шкоду білінгвізму у повсякденному житті. А як щодо перекладацького фаху?

Що таке білінгвізм?Bilingual

Феномен двомовності традиційно визначають як здатність людини вільно перемикатися між двома мовами, якими вона володіє на високому рівні (усне та письмове мовлення, читання та слухання). Вчені погоджуються, що людину можна вважати білінгвом тоді, коли її вважають членом одночасно двох мовно-культурних спільнот. Розрізняють два типи білінгвів: координаційний (повний) та субординаційний (неповний). У першому випадку вивчення двох мов є природнім процесом набуття дитиною комунікативних навичок. Обидві мови засвоюються незалежно одна від одної, займаючи окремі «полички» в голові людини. У випадку субординаційного білінгвізму «друга» мова вивчається на основі «першої». У такому разі, не дивлячись на періодичний успіх у навчанні, часто трапляється так звана мовна інтерференція – лексичне, граматичне чи фонетичне змішування мов – або явище, відоме нам як суржик. Яскравим прикладом мовної інтерференції є канадський діалект української мови – Юкіш (Ukrainian + English). Розглянемо кілька прикладів:

  • Віднеси то і кинь до гербідж кену (garbage can – смітник)
  • Я не міг дістати райда (take ride – доїхати) до міста
  • Я купив собі вчора векюм клінер (vacuum cleaner – порохотяг)
  • Я нинькі кукіси (cookies – печиво) спекла, пая (pie – пиріг) зробила, а завтра спечу кекси і банси (buns – булки).

Як бачимо, одним із механізмів мислення (і спілкування) білінгвів є переклад. У рамках одного з досліджень, представників української діаспори в Канаді запитали про те, якою мовою вони думають. Частина респондентів зазначила, що залежно від контексту спілкування вони перекладають власні думки-образи у відповідні мовленнєві форми.

Читайте статтю в тему: Хто такі білінгви?

Тож чи потрібно білінгву здобувати спеціальну освіту, аби стати перекладачем?

Концепція «природного перекладу / natural translation»

bilingual

Деякі вчені стверджують, що здібності до перекладу є вродженими. Дитина вчиться перекладати так само природно, як і вчиться говорити. Перекладацькі навички найкраще розвиваються, коли дитина потрапляє у двомовне середовище, де кожний акт комунікації передбачає переклад. Це явище узагальнюється концепцією природного перекладу, головною тезою якої є наступне:

Усі перекладачі – білінгви, і усі білінгви – перекладачі

Суперечливо, чи не так?

Дослідники пояснюють, що рівень розвитку перекладацьких навичок білінгвів прямо пропорційні їхньому когнітивному розвитку, накопиченому життєвому досвіду та рівню мовленнєвої компетенції. Таким чином, білінгвізм – це явище, що передбачає не тільки знання двох мов, але й перекладацькі навички «в комплекті». Доволі частими є ситуації, коли діти-білінгви стають посередниками у спілкуванні дорослих, які розмовляють різними мовами.

Одним з найяскравіших прикладів повних білінгвів, які реалізували себе в перекладацькій царині, є Владімір Набоков – талановитий письменник і літературний критик, носій французької, англійської та російської мов, що перекладав не лише твори класичної літератури, але й власні. У відповідь на питання про мову його (під)свідомості, Набоков завжди повторював, що думає образами, які лише згодом набувають мовної оболонки. Порівнюючи російську та англійську версію свого роману «Лоліта», письменник зазначає, що хоч йому добре вдалося передати зміст, проте звукова палітра твору кожною мовою відтворюється по-різному. Некваплива російська «Лоліта» контрастує з дещо нервовою по-американськи прагматичною англомовною «Лолітою».

Білінгв розрізняє відтінки значень так само, як художник розрізняє відтінки кольорів картин. Розповідаючи про поєднання трьох мов у своїх творах, Набоков підкреслює, що одне слово в різних мовах може викликати абсолютно різні асоціації. Французьке слово framboise (малиновий) – яскраво-червоного кольору; англійське raspberry – тьмяно-рожеве з фіолетовим відтінком, а російське малиновый – яскравий спалах, що асоціюється з веселощами, чимось блискучим.

framboise raspberry малиновый
 framboise  raspberry  малиновый

Білінгвізм і когнітивний розвиток

Як відомо, однією з ключових навичок перекладача є здатність концентрувати увагу та швидко перемикатися. В ході експерименту білінгви та монолінгви пройшли Тест Струпа (Stroop test) – класичний інструмент для перевірки здатності зосереджуватися, ігноруючи зовнішні подразники. Головне завдання тесту – виміряти затримку реакції при читанні слів, коли слово на позначення кольору не збігається з кольором шрифту.

 stroop test  stroop test

Результати засвідчили, що білінгви демонструють більшу гнучкість когнітивного мислення, ніж монолінгви.

Отже, говорячи про переваги перекладачів-білінгвів, зазначають наступне:

  • Дуальна картина світу (повні білінгви розрізняють найтонші відтінки значень, адже в їхній свідомості гармонійно співіснують дві культури);
  • Образне мислення (саме це є запорукою успіху синхронного перекладача);
  • Схильність до самоаналізу та самокритичність;
  • Відмінні навички відсіювання непотрібної інформації (двомовні можуть повністю абстрагуватися від мовного коду, який не використовується для спілкування);
  • Висока здатність структурувати дані та власний життєвий простір (білінгви здатні повністю абстрагуватися від мовного коду, який не використовується у процесі спілкування).
  • Розвинута мультизадачність та здатність швидко перемикати увагу

Альтернативна думка

spanglish

Однак необхідно пам’ятати, що переклад – це, передусім, навичка, для розвитку якої необхідно сумлінно працювати. Попри райдужні твердження прихильників теорії природного перекладу, численні експерименти на практиці підтверджують неоднозначність цієї думки.

  • Експеримент 1

Групу білінгвів попросили переказати алфавіт однієї з їхніх активних мов у зворотному порядку.

  • Результат:

Навчившись переказувати алфавіт однією мовою, більшості учасників експерименту не вдалося проробити те саме іншою (без попереднього тренування). Дослідження показало, що засвоєння навички за допомогою однієї мови зовсім не означає, що її автоматично засвоєно і для другої мови.

  • Експеримент 2

Групам англо-іспанських монолінгвів та англійських білінгвів запропонували протягом 1 хв перелічити якомога більше слів певної категорії (напр. птахи) або слів, що починаються на певну літеру (напр. А).

  • Результат:

У порівнянні з монолінгвами, білінгви зазначили менше слів у кожну категорію. Їхній словниковий запас є дещо меншим.

Інші дослідження також підтверджують суперечливість тези про виключно позитивний вплив двомовності на когнітивний розвиток людини. Напевно, всім нам відоме те неприємне відчуття, коли слово немов «крутиться на язиці», але ніяк не пригадується. Вчені заявляють, що такі ситуації значно частіше трапляються з білінгвами. Через одночасне активне використання двох мов мозок білінгвів витрачає вдвічі більше енергії. Саме тому вважають, що рівень мовленнєвої компетенції білінгвів нижчий, ніж у монолінгвів.

Також зазначається, що білінгви часто не можуть оволодіти обидвома мовами на достатньому для перекладача рівні. Справжньою бідою може стати явище алінгвізму – нездатність використовувати жодну з мов узагалі. Насамкінець, білінгви можуть просто не впоратися з інтерпретацію складного за структурою тексту.

Як бачимо, переваги двомовності часто перебільшуються. І хоч білінгвізм може стати суттєвою перевагою, професійна компетентність перекладача залежить також від багатьох інших факторів. Серед них – ґрунтовна філологічна підготовка, загальна ерудованість, аналітичні здібності й талант, який постійно «підживлюється» новими знаннями.

Поради батькам дітей-білінгвів

bilingualism

Якщо ви все ж вирішили виховувати майбутнього перекладача-білінгва, ось кілька порад:

  • Створіть план: домовтеся, хто та коли розмовляє з дитиною іноземною мовою. Однією з найдієвіших систем є «закріплення» конкретної мови за членами сім’ї або людьми, які регулярно контактують з малюком.
  • Звертайте увагу на прояви суржику в мовленні дитини (можливими причинами можуть бути неправильне мовлення батьків, оточення).
  • Будьте готові приділяти додатковий час для розвитку навичок читання, письма, слухання та спілкування різними мовами.
  • Виправляйте помилки дитини обережно. Слідкуйте за своєю мовою.
  • Тренуйте вміння дитини перемикатися з мови на мову в ігровій формі Наприклад, як співає пташка / говорить кішка українською, англійською, французькою і т. д.
  • Тверезо оцінюйте власні сили та не перевантажуйте дитину додатковими «іноземними». Для успішного засвоєння мови дитина має спілкуватися або слухати її щонайменше 30% свого часу.
  • Зберігайте спокій та хваліть дитину за успіхи.

Головне, пам’ятайте, що ви не одні. Джонні Депп, Анджеліна Джолі, Мадонна виховують своїх дітей білінгвами. Якщо вийшло у них, то чому не вийде у вас?

Автор статті – Марія Бондаренко, перекладач з англійської мови