слова іншомовного походження

Коріння сучасного львівського урбанолекту як різновиду української мови міста сягають часів Австро-Угорщини, а його розквіт припадає на першу половину ХХ століття. Тоді у Львові існувало три відміни львівського урбанолекту – український, польський та єврейський. Я свідомо уникаю невмотивовано часто синонімічно вживаного терміну льві́вська ґва́ра (пол. gwara lwowska), що стосується польської мови Львова певного історичного періоду, а використовую на позначення мови сучасного Львова термін львівський урбанолект.

З історії формування “львівського урбанолекту”

Львівський урбанолект формувався під впливом польської, німецької та їдиш, жваво інтегрував запозичення з цих мов, стаючи ще багатшим і мелодійнишим. В статті, що присвячена ґерманізмам, я не розглядатиму переклад іншомовних слів, інтеґрованих в сучасну українську літературну мову (бутерброд, рюкзак, васервага, бюстгальтер, бухгалтер, циферблат, галстук, циферблат, бакенбарди та інші) та історизмів (слів, що не мають синонімів в сучасній українській мові і позначають реалії минулих часів), наявних у художніх творах (Івана Франка, Ірини Вільде), а засереджуся на ґерманізмах, до яких львів´яни і львів´янки вдаються й сьогодні  в щоденному житті, які ми зустрічаємо на вулицях міста (передусім у назвах кав´ярень і крамниць, що має навіювати специфічну львівську атмосферу), а також пам´ятаємо з мовлення наших (пра)дідусів – (пра)бабусь.

Ґерманізми у львівському урбанолекті пристосовані до графічної, фонетичної, граматичної системи української мови: на письмі передаються кириличним шрифтом, іменники, прикметники, дієслова отримують українські закінчення і суфікси (файні свята, з файною дівчиною, файно, файна забава, «FM Галичина відсвяткувала файних 5 років» і тд.) та (діє)відмінюються за правилами української граматики:

Траґати (tragen – нести):
я траґаю ми траґаємо
ти траґаєш ви траґаєте
він траґає вони траґають

 

Аналогічно:
пуцувати  від putzen – чистити
спацерувати/шпацерувати  spazieren – прогулюватись
помпувати  pumpen – качати
мельдувати  melden – повідомляти
райзувати reisen – подорожувати
вандрувати wandern – мандрувати
райтувати  reiten – їздити верхи
рихтувати  richten – готувати

 

Проте далеко не у всіх ґерманізмів перехід у львівський урбанолект відбувався лише через додавання українських суфіксів чи закінчень. Пристосовуючись до української мови, ґерманізми зазнавали на своєму шляху з німецької (який часто пролягав через польську), різнопланових змін:

На фонетичному рівні

Монофтонгізація
(заміна німецьких дифтонгів одним голосним):
Heraus Геравс
Schlaufe Шлюфка
Schaufel Шуфля
 Baumbett Бамбетль

 

Асиміляція чи дисиміляція
(«уподібнення» – «розподібнення» звуків):
Schublade  Шуфляда

 

Редукція
(скорочення):
Kappe Капа
Maschinengewehr Машинґвер

 

Метатеза
(перестановка звуків чи складів):
Durchschlag   Друшляк
Haarnadel Гранадля


[1] Стаття проілюстрована фотографіями з особистого архіву авторки.

На рівні семантики:

Зміна значення: мапа (Mappe папка) – у львівському урбанолекті означає карта. Хоча з позиції історії німецької мови можемо говорити про метонімічне вживання слова у львівському урбанолекті, адже у XIV – XVII столітті і в німецькій мові слово вживалося на позначення згортків, в яких зберігалися саме карти.

r

Розвиток додаткового значення:

  • фест (fest – сильно, сильний) – поряд зі значенням, яке слово має в німецькій мові (Але то є фест хлоп!), у львівському урбанолекті розвинулося додаткове значення – «(дуже)добрий» (згадаймо літературну серію одного з львівських видавництв – FEST ПРОЗА);
  • футро (Futter – підкладка) у львівському урбанолекті частіше вживається також в додатковому значенні хутро.

Інтенсифікація значення:

  • пуцувати (putzenчистити, прибирати) означає не просто прибирати чи чистити, а робити це із особливим завзяттям;
  • траґати (tragen – нести) – нести непосильну ношу;
  • гайцувати (heizen – опалювати) – сильно опалювати;
  • райзувати (reisen – подорожувати) – багато подорожувати.

Покращення значення спостерігаємо на прикладі одного з тих львівських слів, з яких можна побудувати справді вартісний тест «Чи ти справжній/справжня львів´янин/львів´янка?» Це ті слова, що лунали на львівських подвір´ях з їхніми невід´ємними мешканцями-щурами, з прохідними спільними кухнями на довгі балкони із протягнутими з кінця в кінець шворками, на яких сушилася білизна.

кава

Одне з цих слів, з яким я виростала – гунцвут. Не розуміючи значення, я вловлювала його амбівалентність, адже так наша сусідка називала мене і мою подругу, варто нам було втнути яку-небудь витівку: «Але то є два гунцвути!» – кричала вона з третього поверху, проте в її тоні поряд зі злістю чи роздратуванням вчувалися й нотки захоплення. По багатьох роках, почавши займатися німецькими лайливими словами, я відкрила для себе дослівне значення цього слова (Hundsfut – статевий орган собаки). Так вульгарне німецьке лайливе слово покращило у львівському урбанолекті значення і вживається амбівалентно на позначення жвавої, охочої до витівок дитини.

На рівні фразеології маємо справу із дослівними перекладами з німецької, як-от мати рихт (мати раціюRecht haben) чи мати пеха (зазнати невдачі – дослівно «мати невдачу» – Pech haben).

Сфери функціонування ґерманізмів

Діалектами послуговуються сільськогосподарсько-реміснича і домашньо-приватна сфери, а тому й діалектизми передусім стосуються таких ділянок буденного життя як кулінарія, ремесло, регіональні овочі і фрукти, місцеві і свійські тварини, предмети побуту (меблі, посуд, одяг тощо), моральні і тілесні людські вади, поведінка і зовнішність людини тощо. Проілюструємо деякі сфери прикладами ґерманізмів у львівському урбанолекті:

Предмети щоденного вжитку:
гальба  Halb – половина
кебель Kübel – горщик
капа  Kappe – покривало
радирка ґумка-стирачка, від radieren – стирати
фана  Fahne – прапор
братрура  Bratröhre – духовка
бритванка/братванка  Bratwanne – глибока посудина для запікання
лейбик  Leiberl – коротка футболка-топ
бамбетель  від Baum і Bett – дослівно: «дерев´яне ліжко»
шлябан  від Schlafbank – дослівно «лава для спання»

Цікаво, що в різних родинах прижилися різні слова на переклад іншомовного слова одного і того ж сьогодні вже антикварного предмету – бамбетль або шлябан.

кава2

Страви:
штрудель/струдель Strudel
шніцель Schnitzel
прецлі Brezel
цвібак Zwieback

 

Особові позначення:
фраєр від Freier – клієнт повії; в застарілому значенні також «хлопець, який домагається дівчини»
фраєр-помпка наївний чоловік
кумпель Kumpel – друзяка
шваґер/шваґрова Schwager/Schwägerin
фірман Fuhrmann – візник

16

Лайливі слова у Львівському урбанолекті

А шлячок би тя ясненький трафив! [1]

На завершення розглянемо ґерманізми у львівській лайці. Емотивна сфера досить опірна до чужорідних елементів (тут мені згадуються рядки із вірша Галини Петросаняк «Назавжди залишитися в школі домініканок поблизу Відня, Молитися виключно українською, сестрам на подив», чи сценки з родинного життя, коли мій прадід, поляк за походженням, що послуговувався в побуті українською мовою, зберіг для польської дві сфери – молитву і лайку); та попри цю опірність, окремим пейоративним (лайливим) німецьким словам та зворотам вдалося проникнути у львівський урбанолекті.

[1] Наталя Хобзей, Ксеня Сімович, Тетяна Ястремська, Ганна Дидик-Меуш. Лексикон львівський: поважно і на жарт. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2009 (Серія “Діалектологічна скриня”), с. 632

Згадаймо такі лайливі слова:

  • банькарт (Bankert – дослівно «дитина, яку зачали на лавці (а не в подружньому ліжку)», тобто позашлюбна дитина)),
  • шус (хаотична, неврівноважена людина – пор. німецькі schusselig (хаотичний), Schussel (хаот); Schussпостріл;
  • einen Schuss haben (бути несповна розуму),
  • пейоративні вигуки Фафлюфт!/Фафлюхтер! (Verflucht!/Verfluchter! – Прокляття! /Проклятий!),
  • погрози Як дам шпіца! Як шпіцану! (шпіц – від Spitze – «кінець чогось, вістря», у львівському урбанолекті на позначення копняка під зад)
  • прокльони із вживанням ґерманізмів – Аби тя в прецель скрутило! (щоб усвідомити всю зловісність цієї погрози – згадайте лише характерну для цієї випічки скручену форму…).

Найуживанішим зворотом-ґерманізмом у львівській лайці без сумніву є ідеально пристосований до української граматики прокльон Шляк би тебе трафив! (Der Schlag soll dich treffen!, дослівно – Щоб тебе спіткав удар! від Schlagудар та treffenзустрічати, траплятися).

Вживається він як для вияву неґативних емоцій, так і нетерпцю (Мене вже шляки трафляють так довго чекати!), підсилення сказаного (Щоб мене шляк трафив, якщо кажу неправду!) чи навіть захоплення (А щоб тебе шляк трафив, як ти то мудро придумав!). На високу частотність вживання звороту вказує й існування окремого слова – шлякувати, яке використовується також і в широкому значенні як синонім до всіх видів вербальної аґресії.

Особливий колорит львівської лайки і львівського урбанолекту загалом творить симбіоз ґерманізмів, полонізмів чи слів і зворотів з їдиш. До речі, щодо прокльонів, які в дослівному перекладі запозичило багато мов, їдиш вважають найбільш креативною. Найчастіше цитованим прокльоном напевно є Най би тобі всі зуби повипадали, крім одного і щоб він болів тебе ціле життя!

Проте мультикультурність львівського урбанолекту – це вже окрема тема.

Автор статті – Оксана Гаврилів, викладач, дослідник пейоративної лексики