редагування перекладу

Переклад готовий, не вистачає редагування – ситуація, знайома чи не кожному перекладачеві. І хоча перекладач, як ніхто інший точно знає, що цей етап виконання перекладу є важливою і невід’ємною складовою гарантії його якості, він все ж не надто охоче береться за це завдання. З одного боку, перекладач переконує себе в тому, що вже, мовляв, чимало часу і сил віддав цьому тексту, а подумки навіть готується до наступного проекту, тому потрібно кінець кінцем таки завершити цей. З іншого боку, спрацьовує суто людський фактор: багато перекладачів вважають вичитку й редагування найнуднішою і наймонотоннішою ділянкою нашої роботи, адже так чи так, нічого вартого уваги більше не буде й «справжню» роботу буцімто виконано. Проте доволі часто саме цей останній штрих в перекладі є визначальним для того, щоб справити хороше перше враження на клієнта.

Попри те, що Ваш переклад правильний з погляду лексики чи стилю, а Ваші перекладацькі рішення ретельно досліджені й обґрунтовані прикладами, непомітна помилка у правописі вже на першій сторінці, повтор слова чи недбала пунктуація здатні вселити недовіру клієнта до Вашої перекладацької компетентності й похитнути авторитет бюро перекладів, в якому Ви працюєте. А тепер на мить задумайтесь, що такої ситуації можна було б уникнути, треба було тільки захотіти.

Перепони на шляху редагування власних текстів

редагування

Мабуть, чи не найбільша складність вичитки власного перекладу, як і авторського тексту полягає саме у тому, що немає можливості іншими очима подивитися на текст. Завжди є небезпека, як то кажуть, «побувати в лісі й не помітити дров»: не звернути увагу на певні помилки через те, що робота над перекладом була інтенсивною і довготривалою.

Автор тексту знає (чи принаймні, ми так сподіваємось), що саме він хотів написати і тому не бачить, що певне формулювання нечітке, незрозуміле чи надто складне або містить різкий перехід у послідовності аргументів. Либонь, автор читає те, що хотів написати, а зовсім не те, що дійсно написано, мимоволі випускаючи з уваги деякі помилки в наборі тексту через неуважність.

З досвіду ми знаємо, що коли йдеться про чи то власні переклади, чи то просто тексти, вичитка нерідко є справою підступною. Німецькою мовою цей стан можна означити словом Betriebsblindheit, що буквально перекладається як ‘робоча сліпота’, тобто сліпе, рутинне дотримання звичного способу дій і стилю роботи без самокритики й можливості щось змінити. Прихована причина того, що ми постійно й навіть за третім переглядом не помічаємо власних помилок полягає передусім в тому, що лексичний запас зберігається в нашій пам’яті цілими словами, а не окремими частинами чи звуками. Якщо мозок розпізнає ключову частину слова (а для цього, як правило, достатньо, щоб пешра і отсання ліетри блуи на свємоу міцсі), він сам автоматично додає решту. Цей механізм продовжує працювати й на наступному рівні, ось чому ми неусвідомлено додаємо слова, яких не було в оригіналі, чи не бачимо, що те саме слово написано двічі підряд, особливо в текстах, фрази з яких місцями після довгого опрацювання ми вже вивчили напам’ять.

Читайте статтю на схожу тему: Як розрахувати вартість перекладу?

Як боротися з цією проблемою – можливі рішення

вичитка

Напевно, чи не наймайстерніше і найефективніше рішення: Нехай хтось інший прочитає переклад. Ця людина побачить текст вперше, а тому для неї він абсолютно незнайомий, і вона в змозі об’єктивно оцінити його якість. Вона ще не встигла вибудувати для себе жодного психологічного бар’єру, адже чим ще Ви поясните те, що помилки в чужому тексті просто-таки б’ють нам у вічі! Важливо, щоб ця людина вміло й компетентно використовувала мову і, по змозі, добре орієнтувалася в тематиці тексту. Для цього в бюро перекладів працюють професійні редактори. Зрештою, не для кожного клієнта і проекту (наприклад, коли йдеться про невеликий стандартний документ чи терміновий переклад, для якого Вам виділено обмаль часу) можна залучити цей т.зв. принцип «чотирьох очей» чи подвійного контролю. А якщо Ви все ж таки передаєте переклад на опрацювання редакторові, то він повинен отримати для вичитки якомога бездоганний текст.

На що слід звернути увагу під час вичитки свого тексту та в який спосіб можна якомога більше спростити завдання редакторові?

Часова дистанція

Відкладіть текст убік і виконайте іншу роботу (наприклад, перш ніж узятися до вичитки, займіться адміністративними завданнями, зробіть собі чаю чи вийдіть прогулятися і подихайте свіжим повітрям). Тут можна провести певну паралель із технікою запам’ятовування слів іноземної мови, вирішальну роль в якому відіграє повторення через декілька годин чи на наступний день. Так само й з перекладом – найкраще, якщо Ви залишите текст, мов напій, «настоятися» щонайменше на ніч. Я, наприклад, почуваюсь більш впевненою у правильності, точності та якості перекладу, який виконую, якщо завершила його сьогодні, але знаю, що матиму змогу перечитати його завтра зранку.

Уважність, уважність і ще раз уважністьвичитування

Для ефективної вичитки Вам знадобиться стовідсоткова зосередженість. Звісно, рівень сконцентрованості нижчий, ніж при усному синхронному перекладі, але вже ж високий. Щоб досягнути цього, Вам необхідно відключитися від джерел потенційних відволікань, як-от електронні листи чи соціальні мережі. Крім цього, Ви повинні час від часу робити короткі перерви, які зрештою й можна було б використовувати саме для згаданих вище чинників відвертання уваги. Також вичитування доцільно по змозі запланувати на ту частину дня, коли Ваш розум і дух ще бадьорі, приміром, на початку робочого дня. Це ще одна причина, щоб перечитати переклад лише наступного ранку.

Крок за кроком

Не намагайтеся за одним заходом знайти всі помилки. Перед тим, як удаватися в подробиці й зосереджуватися на правописі, спершу перевірте структуру, зв’язність, зрозумілість і читабельність тексту, намагаючись не думати про значення слів. Можливо доведеться розбити вичитку ще й на інші етапи.

А може, самообман допоможе?

Щоб дістати враження, ніби Ви вперше бачите текст, Ви можете змінити зовнішній вигляд документа до початку вичитки, вибравши інший шрифт, міжрядковий інтервал чи стиль в цілому. Щоб уникнути небезпеки стандартного темпу читання чи перечитування нашвидкуруч (адже Ви вже добре знаєте текст), рекомендують речення за реченням перечитати його у зворотному напрямку. Недолік: цей спосіб потребує більше часу.

Допомога від прикладних електронних засобів

OnlineCorrector

Попри те, що програми, зокрема перевірка правопису Word чи ресурси на кшталт OnlineCorrector виявляють далеко не кожну помилку і часом б’ють на сполох, коли для цього відсутні жодні причини, їх все ж потрібно застосовувати. Певна річ, не можна покладатися винятково на ці інструменти, проте саме вони можуть допомогти очистити текст від найбільших неточностей. Якщо Ви вичитуєте свій переклад з використанням систем автоматизованого перекладу, як-от Trados чи SmartCAT, то прикро буде не скористатися перевагами прикладних програм наприклад для того, щоб перевірити відповідність цифр у тексті оригіналу й перекладу.

Чи варто тратити папір?

Багато коректорів вважає, що текст для вичитки треба роздрукувати в паперовому вигляді, тому що в такий спосіб можна проґавити значно менше помилок ніж на моніторі комп’ютера. Інші дотримуються думки, що це не обов’язкова вимога, а особисте вподобання. Мабуть, так і є, тому що електронний варіант теж має свої переваги, як-от ту, що можна легко переходити з однієї правки до наступної, не наражаючись на небезпеку не помітити якоїсь із них. Як на мене, то стандартні документи, як-от короткі довідки чи свідоцтва з великим навантаженням на формальний бік досить зручно коректувати саме в друкованій формі, тому що так легше помітити недоліки у форматуванні на рівні символів (жирний шрифт, підкреслення, абзаци, відступи і т. под.) і структура сторінки (розмітка, розриви, списки, елементи зображення і т. ін.). Думаю, заради таких добрих намірів можна витратити трохи більше паперу і фарби.

Чи варто напружувати голос?

Один полюбляє читати, а інший – слухати. Непоганий варіант дозволити комусь іншому прочитати Ваш переклад вголос. Саме для текстів з великою кількістю цифр, (дати, суми, номери списків чи сторінок), як-от додатки до дипломів чи комерційні пропозиції слухове сприйняття дає змогу звірити числові дані.

Людина вчиться на помилках

Складіть список помилок, яких ви часто припускаєтеся (напр., написання складних слів разом/окремо/через дефіс, закінчення родового відмінка іменників, непотрібна кома перед «тощо» тощо) і звертайте особливу увагу на написання цих слів у перекладі.

Безумовно, є безліч інших порад для ефективної вичитки тексту. Тому запитання до Вас: які стратегії можете порекомендувати Ви?

Автор статті – Ольга Швайка, перекладач з німецької мови